Після звільнення Савченко я у ФБ поставив коротке запитання: скільки треба часу, щоб її змішали з лайном? Мені тоді масово стали писати: ай-яй-яй, ой-йой-йой. Як не соромно такі питання ставити щодо нашої героїні?
Свобода слова свободою, але не дай, Боже, вам опинитися не в мейнстрімі і написати щось таке, що не подобається масі! Матимете ви приємність дізнатися про себе багато нового.
Ви за декомунізацію, але пам'ятник Щорсу нехай стоїть, бо він, на відміну від більшості більшовицьких «монументів» таки є твором мистецтва? О-о-о-о! Тут вам розкажуть, що ви і більшовик-убивця, що ви продалися москалям і навіть сам Путін платить вам зарплату. (Коли що – це я не про себе. Я проти пам'ятника Щорсу).
Ви проти насильства, але акція «ЯНеБосяСказати» здається вам штучною, бо одномоментний потік жахливих одкровень може кого завгодно загнати у депресію і ми отримаємо нові жертви насильства – психологічного? Вам розкажуть, що ви сексист, що ви ненавидите жінок, що ви хам і що ви підтримуєте насильство.
Ви національно орієнтована людина, але підтримуєте ідею назвати аеропорт іменем Малевича? О, вас тут же запишуть у космополіти, припишуть вам відсутність смаку і патріотизму. А ліберали навпаки: тих, хто підтримує ім'я іншого Достойника, Мазепи, назвуть шароварниками, хуторянами, навіть жлобами.
Досить вам назвати факт, який не вкладається у світосприйняття більшості, і ви отримуєте по голові. А якщо ви будете наполягати на своєму – то ви напівтруп. Вас битимуть ногами. Але не заб'ють до кінця. Щоб ви продовжували жити і мучитися від усвідомлення власної нікчемності. Чому? Бо ви насмілилися сказати щось таке, що маса не хоче знати.
Але не впадайте у відчай. Кон'юнктура може змінитися і ваша вчорашня «крамольна» думка сьогодні стане домінуючою. І ви знову в тренді. Ви знову свій пацан або пацанка. Знову на коні, як отой Щорс на бульварі Шевченка.
Вишиванка — наша національна святиня. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію. >>
Ми одягаємо вишиванки з певним душевним трепетом і любов՚ю, з гордістю і повагою – це для нас символ української нації, нашого славного роду, наших давніх традицій і нашого сьогодення. >>
Радіти можна і необхідно, щоби в час страждань і випробувань відновлювати власні духовні сили, прагнення і бажання жити, боротися і не здаватися. Радість – це не гучний сміх чи галасливі вечірки. Радість може проявлятися скромною усмішкою, світлом чи блиском очей, ніжною піснею >>
Ніяких перемовин путін не планує. Він буде перти, поки за травень-жовтень ЗСУ не попалить його бронетехніку і упакує в мішки ще тисяч 200 його орків. Є політика левів. Є політика лисиць. Але ніколи не була ефективною політика страусів, які засунули голову в асфальт. >>
