Що чекати від розслідування вбивства Павла Шеремета?

Останньою людиною, яку бачив у своєму житті журналіст Георгій Гонгадзе, не рахуючи його вбивць, була журналістка Олена Притула. Удвох вони заснували і вели українську, тоді різко антиурядову, інтернет-газету «Українська правда».

Останньою людиною, яку бачив у своєму житті журналіст Павло Шеремет, теж була вона, Олена Притула. Удвох вони керували цією газетою. Машина Притули була підірвана вранці в середу в Києві. Шеремет сидів за кермом, більше нікого в салоні не було.

Між цими подіями - 16 років. Загибель Георгія Гонгадзе увійшла в історію України. Чи ввійде в цю, не таку вже багату, історію загибель Павла Шеремета, сказати важко. «Українська правда», до якої він мав безпосереднє відношення, сьогодні вирізняється тим, що намагається всім догодити. Вона впевнено, часом зухвало, засмучує як владу, так і опозицію.

Навіть у звичайному політичному житті одна із сторін в таких випадках неминуче страждає менше, ніж інша. В Україні ж, де сперечаються, коли оголосити стан війни з Росією – сьогодні до вечора чи завтра вранці, перекіс кидається в очі. Наважимося назвати це перекосом демократичної норми. У таких умовах влада не може не бажати хоча б того, щоб її не відволікали від основної роботи щохвилини.

Чим спокійніші українські низи, тим більше нервують злодійські верхи.

Становище важке, заплутане і в той же час очевидне. Щойно минулі парламентські довибори не дали явних переваг жодній з політичних сил, а краще сказати - груп і групок. Багато що говорить про те, що населення не схильне активно брати участь в їхніх чварах. Загальний настрій – аби не було гірше.

У цьому сенсі вживають слово «стабілізація». Вона, стабілізація, дуже не подобається тим нагорі, хто може розраховувати щось упіймати тільки в дуже каламутній воді. Деяким навіть не так важливо, на чий млин вона буде падати, аби каламутна. Чим спокійніші українські низи, тим більше нервують злодійські верхи. Вони все більше побоюються, що Вашингтон і Брюссель не залишать-таки Україну без своєї опіки. Це, мабуть, найголовніше.

До Кремля і пов'язаних з ним ділків в Україні, здається, тільки зараз дійшло, що з цього плацдарму Захід не відступить. П'яддю на цьому плацдармі може стати розслідування загибелі Шеремета. Тут думається вже не тільки про Гонгадзе, а й про Нємцова. Про нього – в першу чергу. Можна буде порівняти, як розслідувалося і чим завершується розслідування вбивства Нємцова і як все піде у випадку Шеремета.

Ясно, що західні друзі України вже підключилися до цієї справи. А ось чи так, як вони вміють, коли хочуть, ми ще побачимо. Своєю раптовою, вимушеною, посмертною популярністю цей журналіст покаже, як далеко зайшли демократичні зміни в Україні і наскільки серйозно налаштовані західні уряди.

Поки що думається, що вони не захочуть втратити нагоду зайвий раз продемонструвати свої наміри і можливості.

Анатолій СТРІЛЯНИЙ, 

Радіо Свобода