Унікальну історичну пам’ятку - Спасо-Преображенський собор у Чернігові приводять до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату.
Реставратори зубними щітками відчищають розпис на стінах від нагару, прибирають сміття та демонтують конструкції церковної общини.
Як інформує Україна молода, про це повідомляють місцеві ЗМІ з посиланням на Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».
Що й казати, бруд і нагар на стінах, сміття в усіх куточках і безлад: в такому стані храм залишився після оренди московитами.
Хдожник-реставратор Олександр Ткач, який разом з колегами вичищає бруд з розпису ХІХ століття, каже, що на таких фрагментах добре видно різницю між авторським живописом і тим, яким він став, поки пам’яткою користувався московський патріархат.
«Видно лінію. Це вже розчищені поверхневі забруднення, там вони ще не розчищені. За десятки років нашарування на живописі відбулись, за рахунок копоті, пилу, бруду. Багато часу пішло, поки ми підібрали змивку, починаємо з самих слабких, і знаходимо найбільш щадящий варіант», - пояснює фахівець.
«Павутиною, мохом кругом стіни всі, вікна забиті, і стільки ж і сміття було, поприбирали. Вони заробляли гроші, вони сюди своїх рук не приложували», – зазначив підсобний робітник заповідника Віктор Геращенко.
За словами гендиректорки заповідника Наталії Ребрової, собор планують відкрити для відвідувачів у червні як пам’ятку тисячолітньої історії. Проте проводити тут служби поки що не планують.
«Просто сміття, яке демонструє їх відношення до української святині. Тут стає зрозуміло для чого їм був потрібен храм, вони його не цінували, вони його не любили, вони його спотворювали, це було місце для заробляння коштів», — говорить пані Реброва.
Гендиректорка Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” стверджує, що крім прибирання, співробітники заповідника розбирають дерев'яні кіоти.
«Московська церква ніколи не цінувала нашої спадщини. І ці конструкції, які були встановлені впритул до стін храму, якому тисяча років, впродовж років псували цей храм. Не давали можливості вентиляції», - пояснює вона.
І додає: «На сьогоднішній день він входить у п’ятірку найдавніших і найвизначніших храмових споруд України. І ми маємо показати його, він сам є пам’яткою нашої тисячолітньої історії. І він буде музеїфікований. Адже зберегти собор для нащадків – наш аргумент і паспорт держави, рівний Софії Київській».
За словами Ребрової, реставрують та прибирають храм своїми силами співробітники заповідника.
«Звертаюсь до усіх, підприємців, до всіх небайдужих людей: якщо ви бачите необхідність, якщо розумієте необхідність відкриття цього храму, і очищення його від цієї московської скверни — допоможіть нам», — каже гендиректорка.
Як повідомляла «УМ», у жовтні 20233 року московські священики вилучили російську імперську символіку після зауваження науковців з найстарішого у Чернігові Спасо-Преображенського собору на території історичного Дитинця.
Про перші кроки на посаді, розчищення Авгієвих стаєнь у Спасо-Преображенському соборі, судах з УПЦ МП, відкриття Троїцького монастиря, – Наталія Реброва розповіла в інтерв’ю >>
Передові сили висадки, що призначені для дій у складі тактичних і оперативно-тактичних десантів, а також оборони пунктів базування Військово-Морських сил, островів, ділянок узбережжя, портів, аеродромів та інших важливих об’єктів, — це Морська піхота Збройних сил України (МП ЗСУ). >>
Після перемоги над нацизмом у Другій світовій війні цивілізований світ розробив концепцію пам’яті під гаслом «Ніколи знову», що мала на меті нагадати людству про криваві наслідки війни та не допустити нових зародків фашистських ідеологій. >>
На заваді незаконному пересиланню за межі України у міжнародному поштовому відправленні 75 предметів старовини V ст. до н.е — XVII ст. н.е., які мають культурну цінність – стали Київські митники. >>
Новий сезон археологічних розкопок розпочато у Митрополичому саду Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» на місці склоробної майстерні XI–XII ст. >>
Угоду про співпрацю офіційно уклали генеральні директорки заповідників: від «Софії Київської» - Неля Куковальська та від «Чернігова стародавнього» - Наталія Реброва. >>