Наочний символ більшовицької пропаганди в монументальному мистецтві горельєф «Курська битва» буде демонтований і стане частиною музейної фондової колекції.
Демонтаж горельєфа "Курська битва" анонсував Національний музей історії України у Другій світовій війні, адже він є наочним символом більшовицької пропаганди в монументальному мистецтві
Як інформує УМ, про це повідомили на сторінці Національного музею історії України у Другій світовій війні у Фейсбуці.
Після заміни герба на Батьківщині-Матері – це стане наступним етапом декомунізації комплексу. У планах закладу реновація всього Меморіального комплексу.
Зазначається, що торішня активна дискусія щодо майбуття монумента "Батьківщина-мати" і заміни радянських символів на український тризуб - знак Княжої Держави Володимира Великого, стала першим етапом реновації всього меморіального комплексу.
"Наявний виставковий простір має позбутися радянського наративу, який десятки років пропагував міф "великої вітчизняної війни". Уже розпочався процес перебудови архітектури виставкових площ", — йдеться у повідомленні.
Наочний символ більшовицької пропаганди в монументальному мистецтві горельєф "Курська битва" буде демонтований і стане частиною музейної фондової колекції. Раніше у Національний музей історії України в Другій світовій війні, що у Києві, планує повністю трансформувати меморіальний комплекс. Змінять назву установи, приберуть усі згадки про радянщину і відкриють нові експозиційні площі. До реконструкції меморіального комплексу залучатимуть благодійників.
Нагадаємо, що 1 серпня 2023 року у Києві з монумента "Батьківщина-мати" зняли герб колишнього СРСР. У Мінкульті стверджують, що заміна комуністичного символу на Тризуб завершиться вчасно — до Дня Незалежності України, як і планувалося. Водночас МКІП вивчає ідею перейменування монумента. Загалом у Києві демонтували понад 60 пам'ятних об'єктів, які пов'язані з історією та культурою РФ або СРСР.
Як повідомляла УМ, Україна-мати: на щит монумента встановили Тризуб.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення. >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
