Листопадовий зрив у Львові 1918 року. (Фото: архіви)
Цього дня, 1 листопада, в 1918 році розпочалося повстання у Львові, що призвело до створення Західно-Української Народної Республіки.
Це збройне повстання, відоме як Листопадовий чин або Листопадовий зрив.
Про це інформує УМ, опираючись на історичні джерела.
Після розпаду в жовтні 1918 року Австро-Угорської імперії на декілька незалежних держав, патріотичні сили Західної України вдалися до ряду заходів зі створення власної держави. Зокрема, в період з вересня 1918 року у Львові було створено: Український Генеральний Військовий Комісаріат, Українську Народну Раду - політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 року було проголошено Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття.
Президентом Української Народної Ради було обрано Євгена Петрушевича.
Зрештою, Рада, мотивуючи свої наміри правом українського народу на власну державу, звернулася до австрійського уряду з питання про передачу їй усієї повноти влади у Галичині та Буковині, на що отримала категоричну відмову. Тоді було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом.
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, на чолі з сотником Дмитром Вітовським, зайняли всі найважливіші урядові установи у місті. Таким чином, була створена Західно-Українська Народна Республіка, до складу якої увійшли українські етнічні землі - Галичина, Буковина та Закарпаття. Водночас Польща, не бажаючи втратити Галичину, розпочала військові дії, внаслідок яких уряд ЗУНР переїжджав до Тернополя, Станіславова (тепер Івано-Франківськ), а також перебував у екзилі в Кам'янці-Подільському.
Важливим здобутком діяльності ЗУНР було урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. Екзильний уряд ЗУНР припинив існування 15 березня 1923 року.
Як повідомляла УМ, прогресивна українська спільнота цьогоріч відзначала 158-му річницю народження одного з творців Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича.
Арку Свободи українського народу (раніше - Арка дружби народів) не обов’язково зносити, якщо її перестануть зчитувати як радянський символ вважає голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович. >>
Вісімдесят років тому був скоєний один з найстрашніших злочинів проти життя людей: радянська влада депортувала кримськотатарський народ. І дітей, і дорослих – усіх. За кілька днів. Безжально. На чужу землю. Під акомпанемент брехні. >>
Якщо запитати в пересічного киянина, які у нього виникають асоціації при словах «парад на Хрещатику» і «9 травня», то з величезним відсотком вірогідності він скаже: «радянський парад перемоги над фашистами». >>
Досвід попередніх поколінь українців, набутий у героїчній боротьбі заради утвердження української державності, має особливу цінність у нинішній російсько-українській війні. >>
1 вересня 1939 року в Горяйстівській середній школі, що на Сумщині, як і по всій Україні, розпочався новий навчальний рік. >>
На початку травня українці з’їжджаються до старовинного містечка Санліс за 40 кілометрів від Парижа, аби вшанувати пам’ять відомої українки — доньки Ярослава Мудрого. Твердження історика Філіппа Делорма згадують саме цього дня. >>
