Старий новий рік 2021: традиції і прикмети свята

Унікальне свято, історичний феномен - Старий Новий рік відзначають українці за старим стилем 14 січня. Окрім України в цей день святкують в Молдові, Росії, Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Латвії, Казахстані, Узбекистані та Грузії. А також в Чорногорії, Сербії, Швейцарії, Алжирі, Марокко, Тунісі та Японії.

Разом з тим християни східного обряду святкують Обрізання Господнє, а також вшановують пам'ять святого Василя Великого. Саме Василю приписується винайдення іконостасу, він є автором тексту літургії Василія Великого та автором молитов, численних проповідей і листів.

Як нагадує Україна молода, традиція святкувати Старий Новий рік з’явилася в 1918 році, у зв’язку з введенням григоріанського календаря, який прийшов на зміну юліанському.

Розбіжність календарів становить 13 днів, визначаючи дату свята. Тобто його святкують у ніч з 13 на 14 січня.

В давнину у слов’ян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства за греко-візантійським обрядом початком церковного та громадянського року стало 1 вересня. З 1700 року Петро І увів у Російській імперії січневе літочислення.

Прикметно, що в Україні під впливом Литви й Польщі, традиція зустрічі Нового року 1 січня існувала ще з кінця ХІV-ХV століття, хоч і тривалий час не визнавалася широкими масами.

Незважаючи на те, що протягом століть в українців декілька разів зміщувалися у часі Новолітування, загальна обрядовість у нашого народу залишалася більш-менш сталою. А Новий рік завжди був одним з найдавніших і найпопулярніших календарних свят, з яким пов’язували кращі сподівання.

У перший день нового року за давньослов’янським звичаєм виконувався обряд засівання (посипання). Дорослі й діти чоловічої статі ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібними зернами і бажаючи господарям щастя, здоров’я і щедрого врожаю: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця! Зверху колосиста, зісподу корениста. Будьте зі святом здорові, З Новим роком!».

Традиції Старого Нового року

Вечір напередодні Старого Нового року називають Маланкою або Щедрим вечором. У цей час прийнято накривати багатий стіл, де головною стравою є щедра кутя. Також 13 січня проводяться веселі народні гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів. Компанії щедрувальників ходять по домівках, співають щедрівки, танцюють, за що їх господарі обдаровують частуванням і грішми.

А з самого ранку 14 січня хлопчики і хлопці починають посівати. Спершу вони засівають зерном у своєму домі, потім у будинках хрещених, родичів та сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю в новому році.

Традиції Старого Нового року включають і ворожіння. Так, ніч з 13 на 14 січня вважається однією з найдоцільніших для того, щоб дізнатися ім’я судженого і зазирнути у своє майбутнє. У народі вірили, що пророкування цієї ночі найправдивіші й саме в цей час можна побачити уві сні свого майбутнього чоловіка.

Вважається, що на Старий Новий рік не слід вимовляти слово "тринадцять", а також рахувати дрібні монети. Кажуть, що рахунок монет принесе сльози на весь рік.

Не можна нічого давати в борг, інакше весь рік у боргах проведеш. Якщо 14 січня винести сміття, то разом із ним щастя з хати винесеш.

Крім того, наші предки вірили, що народжена на Василя дитина буде щасливою і здоровою все життя.

Існують і погодні прикмети. Так, сніг нам старий Новий рік віщує пізню весну і сніжну зиму. Південний вітер цього дня обіцяє спекотне і тривале літо, північний – урожай горіхів, східний – достаток фруктів, а західний – риби і молока.

Прикмети на Старий Новий рік

    Якщо ніч на 14 січня зоряна - буде хороший урожай ягід.

    Яка Меланія - такий і Петро з Павлом (12 липня)

    Василів день веселий - то і рік такий.

    Якщо на Василя мороз і сніг - до хорошого урожаю.

    Якщо хуртовина на Василя - вродять горіхи.

    Щедро засипана зерном підлога в хаті - на багатий урожай.

    Багато пухнастого інею на деревах - до хорошого медозбору.