Веселе ворожіння на Щедрий вечір: вареники з сюрпризами

Сьогодні ввечері, з 13 на 14 січня українці святкують Щедрий вечір або Старий Новий Рік, також це свято називають Маланкою. У цей вечір традиційно накривають щедрий, багатий стіл, де кожна страва має своє значення. Однією із страв мають бути вареники.

Часто їх можуть використовувати як атрибут розваги, так зване ворожіння.

Найрізноманітніша начинка в варениках символізує добрі побажання на наступний рік, пишуть Українські Новини.

Що значить кожна начинка в варенику?

м'ясо - до ситного життя

монетка мала - рік буде грошовим

монетка велика - покупка нерухомості або машини

квасоля - несподіване багатство

сіль - до сліз і горя

цукор - до солодкого життя, хорошим солодким подій

нитка біла - далека дорога

нитка чорна - коротка дорога

нитка в вузликах - заплутатися в життя

рибна луска або вишнева кісточка - поповнення в сімействі

колечко - до весілля, заміжжя, ґудзик - до обновки

перець мелений - рік принесе різкі зміни, далі в поєднанні з іншими сюрпризами

рис - додаткові доходи

кріп - до флірту, спокуси

родзинки - до підвищення по службі, кар'єрі або спокуса велика

огірок свіжий - до міцного здоров'я

борошно - до мук, неприємностей в житті

лавровий лист - до визнання і слави

стручок червоного перцю - кавалер, коханець

горіх - до двох шанувальникам відразу

горох - до подорожі, незабутнього відпочинку

чорний перець горошком - до друзів

журавлина - нерозділене кохання

яблуко - тихе, спокійне життя

морква - нові знайомі і друзі

часник - до труднощів, проблем в житті

карамелька - до нової любові або відновлення любові

зерно - підвищення зарплати

перець - життя "перчене"

Кожна страва на святковому різдвяному столі має свій сенс.  

Нагадаємо, увечері 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір (Щедру кутю) або свято Меланки. Таку назву у народній традиції – Меланки, Маланки, Миланки – свято отримало через те, що за юліанським календарем, яким послуговуються східні православні християни на 31 грудня припадає день святої Меланії Римлянині, яка жила у Римі у ІV-V ст.

Наслідуючи українську новорічну обрядовість, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим. До нього готують щедрий святковий новорічний стіл - вдруге протягом зимових свят вариться кутя, але вже скоромна, а на столі мають переважати м’ясні страви (ковбаси, смажене м’ясо, печеня тощо). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м’ясом, вареники зі сметаною.

Головні святочні дійства Щедрого вечора це – щедрування, парубочі та дівочі «Маланки», «Коза». Щедрування – давній звичай традиційного народного українського новоріччя. Як тільки починає смеркати, групи щедрувальників (переважно молодь) здійснюють величальні новорічні обходи і поздоровлення, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду.

Життєрадісні щедрівки і сьогодні користуються загальною любов’ю та шаною в Україні. Хто не знає приспіву: «Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я!».

«Меланка» – традиційний новорічний обряд, який з часом трансформувався у громадську святкову забаву, такий собі своєрідний сільський карнавал із використанням масок, перевдяганнями, розігруванням кумедних сценок-інтермедій. За давньою традицією у парубочій «Меланці» роль головного обрядового персонажа грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм.

Дівчата також ходять щедрувати з «Меланкою»: найгарнішу вбирають як «молоду», а на роль «молодого» перевдягають у чоловічий одяг іншу дівчину. Традиційні карнавальні образи «Маланки» це – Коза (звідси пішов обряд «водити Козу»), Ведмідь, Журавель, Бик, Кінь, а також Дід, Баба, Наречений та Наречена, Коваль, Сажотрус та ін. Щедрують, водять Козу, Меланку з музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками до півночі, оскільки наступав Новий Рік, а позаяк закінчувався Щедрий вечір.