Чоробильська катастрофа: десять вражаючих фактів

12:55, 26.04.2020
Чоробильська катастрофа: десять вражаючих фактів

Молоде місто атомників Прип'ять стало "мертвим" після аварії на ЧАЕС, яку мешканці бачили з вікон своїх квартир.

Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу відзначають у світі 26 квітня. В цей день ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв, які врятували майбутнє від радіаційної небезпеки й відійшли у вічність.

 

"Глибока шана ліквідаторам і добрі слова на адресу представників різних професій, які сьогодні забезпечують відновлення та розвиток територій, що зазнали радіоактивного забруднення, а також захищають ці землі від нових стихійних лих", - наголосив президент Володимир Зеленський. 

 

"Україна молода" наводить десять вражаючих фактів про аварію на ЧАЕС від 26 квітня 1986 року і до сьогодні: 

 

1. КДБ ще в 1978 році побоювався, що на ЧАЕС може статися вибух. Адже під час будівництва робітники порушували технічні норми, а на об'єкт могли потрапляти сторонні. Це засвідчують розсекречені документи КДБ за період з 1973-го до 1984 року, внесені до списку ЮНЕСКО.

 

2. Київських школярів примусово зігнали на першотравневу демонстрацію, після чого їхні костюми «зафонили». За словами першого президента України, а на момент аварії — члена відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ, Леоніда Кравчука, розпорядження про проведення Першотравня в Києві відразу після вибуху на ЧАЕС надійшло від генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова.

 

3. Швеція — перша західна держава, яка дізналася про трагедію: вранці 28 квітня, через два дні після вибуху на ЧАЕС, на атомній електростанції Форсмарк (відстань до Чорнобиля — приблизно 1100 кілометрів) прозвучали сирени — прилади виявлення радіації зафіксували у повітрі радіоактивні частинки, проте спочатку шведи не розуміли, що було їх джерелом. Після цього працівники Форсмарка провели детальний аналіз і з’ясували, що вітер приніс небезпечні частинки з СРСР.

 

4. Туристи з США стали одними з перших випадкових жертв опромінення: через три дні після вибуху на ЧАЕС туристів зі Сполучених Штатів відправили на екскурсію (у документах спецслужб не вказано її маршрут). І це при тому, що туристи групи СШA (31 особа) з готелю „Русь“, вранці 29.04.86 р. намагалися придбати авіаквитки в Ленінград для дострокового виїзду з м. Києва.

 

5. Перша серйозна аварія на ЧАЕС сталася ще 14 вересня 1982 року — за чотири роки до катастрофи. Тоді внаслідок аварії першого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції радіоактивне паливо випало у графітову кладку.

 

 

6. Радянська влада прямим указом засекретила відомості, що розкривають справжні причини аварії на блоці № 4 ЧАЕС. Крім цього, від громадян приховали: зведені відомості про радіаційну обстановку, зокрема в Зоні відчуження (тоді називалася 30-кілометровою зоною); повні відомості про характер руйнувань та обсяги пошкоджень обладнання і систем енергоблоку АЕС; відомості про суміш, викинуту під час аварії; інформацію про масштаби ліквідації наслідків аварії; відомості про нові ефективні засоби і методи дезактивації.

 

Радіаційний фон станом на 9−10 травня в Києві становив від 500 до 1050 мікрорентгенів на годину, а в приміщеннях — до 100 мікрорентгенів на годину, тоді як на пресконференції в Москві заявляли про показники в 3−6 разів нижчі.

 

7. Після катастрофи на ЧАЕС в атмосферу потрапило в 400 разів більше радіоактивних речовин, ніж після вибуху атомної бомби Малюк в японському місті Хіросіма. А в порівнянні з катастрофою на АЕС Фукусіма в 2011 році, після трагедії в Чорнобилі в повітря було викинуто більш ніж у 10 разів більше радіоактивних частинок.

 

Повністю дезактивувати Чорнобильську зону після катастрофи 1986 року неможливо — внаслідок аварії випав елемент плутоній-239, період напіврозпаду якого становить 24 110 років. Крімцього, продуктнапіврозпадуплутонію—америцій-241 —сампроходитьперіоднапіврозпаду432 роки.

 

8. Протягом десятиліття в Україні зібрали 10 тисяч зубів ліквідаторів для ретроспективної оцінки доз опромінення. У ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС брали участь понад 526 тисяч осіб. За різними оцінками, від 50 до 100 тисяч з них загинули.

 

9. Внаслідок пожеж у 2020 році в Зоні відчуження згоріли 30% туристичних об'єктів. Серед них — радянські бази відпочинку і села. Адже 4 квітня 2020 року в Чорнобильській зоні відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення спалахнула пожежа, загасити яку українським пожежникам вдалося лише 14 квітня завдяки дощу.

 

Через кілька днів, 18 квітня, в повітрі Києва виявили продукти горіння, які в кілька разів перевищують норму, зокрема формальдегід, сірку і діоксид азоту. Локальні пожежі та тління деревини в окремих місцях зони триває досі.

 

10. Протягом чотирьох років екологи спостерігали за фауною Зони відчуження — там вони зафіксували першого зубра в Поліссі за останні 300 років. У Зоні продовжують жити близько 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори, 60 з яких занесені в Червону книгу України, а 20 є рідкісними.

 

У 2014 році британські вчені і український зоолог Сергій Гащак встановили в Чорнобильській зоні відчуження 42 камери-пастки. Вони зафіксували безліч тварин, серед яких вовки, лисиці, олені, рисі, коні Пржевальського, дикі кабани, єнотовидні собаки та інші види. Сенсацією стала поява бурих ведмедів, які давно зникли з цього регіону.

 

Як повідомляла "УМ", 26 квітня відзначається Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу

 

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній повідомив, що сьогодні духовенство і вірні Православної Церкви України моляться про спокій душ героїв, яких забрала Чорнобильська трагедія, та за здоров‘я ліквідаторів і постраждалих.