Напередодні Дня пам'яті жертв Голокосту в соціальній мережі Instagram запустили інтерактивний проект про життя дівчинки-підлітка, яка загинула під час Другої світової війни.
Як пишуть автори акаунту Eva.Stories, історія ґрунтується на щоденнику, який вела у 1944 році 13-річна угорка Єва Гейман.
Творці каналу зняли ігровий фільм від імені Гейман в форматі Instagram-Stories – коротких відео та фотографій.
У 70 коротких епізодах вони відновили останні кілька місяців життя дівчинки – від її закоханості в сусідського хлопчика до останніх днів в "Освенцимі". Єва і її сім'я були серед 440 тисяч угорських євреїв, яких вбили в концтаборі.
Роль Єви зіграла схожа на неї британська актриса Міa Квіні. Спонсорами, сценаристами і режисерами проекту стали мультимільйонер Маті Кохаві і його дочка Майя.
"За межами Ізраїлю пам'ять про Голокост зникає. Ми знайшли щоденник і вирішили уявити, що замість паперу і ручки у Єви був смартфон, за допомогою якого вона документувала свою історію. І ми відправили смартфон у 1944 рік", – розповів Маті Кохаві в інтерв'ю The New York Times.
Короткі відеосюжети про життя Єви були зняті в українському Львові впродовж трьох тижнів, участь у мінісеріалі взяли близько 400 людей.
За добу з моменту публікації першого відео акаунт Eva.Stories в Instagram набрав понад 900 тисяч підписників, трейлер проекту переглянули понад два мільйони осіб. Про нього написали і багато світових ЗМІ.
Однак авторів проекту також розкритикували за знецінення та спрощення трагедії Другої світової війни: героїня Єви публікує сторіз з селфі на тлі воріт концтабору "Освенцим", з хештегом і стікерами. На думку критиків, такий формат оповіді про Голокост можна розцінити як насмішку над нинішнім поколінням і його нездатністю сприймати серйозну інформацію.
Всесвітній Центр пам'яті жертв Голокосту "Яд Вашем" підтримав проект Кохаві і заявив, що в обраному форматі немає нічого образливого.
"Яд Вашем» вірить, що використання соціальних платформ для увічнення пам'яті жертв Голокосту і легітимне, і ефективне. "Яд Вашем» намагається активно взаємодіяти з публікою в різних соціальних мережах, в тому числі і в Instagram, хоч і в іншому стилі і манері", – йдеться в заяві Центру.
Справжня Єва Гейман народилася в угорському містечку Надьварад, який сьогодні знаходиться на території Румунії і називається Орадя. У 1940-х в ньому проживали трохи більше за 100 тисяч людей, третина з них – євреї.
"Дорогий щоденнику, я не хочу вмирати. Я хочу жити, навіть якщо я буду останньою людиною, яка залишилася тут. Я готова чекати на закінчення війни в підвалі або на даху, або в якійсь секретній ущелині. Я навіть готова дозволити косоокому жандарму, який розібрав нашу підлогу, себе поцілувати, аби мене залишили в живих", – йдеться в останньому записі щоденника.
З усієї родини Єви залишилася в живих лише мати, йдеться на сайті меморіального центру "Яд Вашем". Вона і знайшла щоденник дочки і незабаром після цього вчинила самогубство. Всього за час Голокосту, за офіційними оцінками, було вбито близько шести мільйонів євреїв, 1,5 з них – діти. Єву вбили 17 жовтня 1944 року.
У Люксембурзі 19 травня відбулася церемонія ексгумації праху лідера Організації українських націоналістів (ОУН), полковника Андрія Мельника і його дружини Софії. >>
Головний меседж збірника – довести міжнародній спільноті, що нинішня війна є продовженням багатовікової політики Кремля зі знищення української та кримськотатарської ідентичностей. Вихід видання англійською мовою став вагомим кроком у деконструкції російських міфів на світовій арені. >>
Докторська дисертація Олесі Стасюк «Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР» пройшла через 36 офіційних перевірок – наукових висновків, рецензій та експертиз. >>
Сьогодні виповнюється 82 роки з початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму – у цей день в Україні на державному рівні відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. >>
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Пам’ять жертв політичних репресій — людей, які постраждали від масового терору радянської влади, традиційно вшановують в Україні у третю неділю травня. >>
