День пам’яті жертв політичних репресій: в часи Великого терору страчено сотні тисяч людей

Пам’ять жертв політичних репресій — людей, які постраждали від масового терору радянської влади, традиційно вшановують в Україні у третю неділю травня.

 

Про це нагадує Україна молода у неділю, 17 травня. 

 

Одним з найтрагічніших періодів в історії став Великий терор 1937–1938 років, організований керівництвом СРСР та особисто Йосипом Сталіним.

 

За оцінками істориків, у період Великого терору на території УРСР засудили 198 918 осіб. Близько двох третин із них були приречені до розстрілу, інші — відправлені до тюрем та таборів ГУЛАГу, зазначає Український інститут національної пам’яті.

 

Масові репресії були спрямовані на знищення реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення та повний контроль над суспільством. 

 

Внаслідок комуністичного терору в Україні були знищені представники політичної, мистецької та наукової еліти, зруйновані суспільні зв’язки та традиційні цінності.

 

Офіційним початком Великого терору вважають наказ НКВД СРСР №00447 від 30 липня 1937 року "Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів". Документ фактично вводив "плани" на арешти й розстріли громадян. Для України початковий ліміт на смертні вироки становив понад 26 тисяч осіб, однак уже згодом його збільшили більш ніж утричі.

 

Для пришвидшення репресій у регіонах створювали так звані "трійки" — позасудові органи, до яких входили керівники НКВД, прокурори та партійні функціонери. Людей засуджували без права на захист чи оскарження вироку. Під час слідства широко застосовували психологічний тиск і тортури.

 

Історики зазначають, що Великий терор сформував у суспільстві атмосферу тотального страху та недовіри. Нічні арешти, доноси, показові судові процеси та пошук "ворогів народу" стали частиною повсякденного життя.

 

Одним із найбільших місць поховання жертв сталінських репресій в Україні є Биківнянські могили, де вже встановили імена понад 19 тисяч розстріляних. 

 

До Дня пам'яті жертв політичних репресій УІНП презентував відеоролик, присвячений Биківні. Це селище на околиці Києва вже давно перетворилося з географічної назви на слово-символ, що розповідає про злочини комуністичного режиму. 

 

"Таємна спецділянка НКВС у Биківнянському лісі, що стала місцем останнього спочинку десятків тисяч людей, мала, за задумом комуністичного режиму, навіки сховати сліди вбивства українських громадян за сфальсифікованими свідченнями чи вибитими самозізнаннями, без суду й доказів. Але правда завжди знаходить шлях і виринає на поверхню. 

 

Нині Биківнянські могили стали територією пам'яті й нагадуванням про жахливі наслідки російсько-більшовицької окупації", - зауважують історики. 

 

 

Масові поховання жертв терору також розташовані у Вінниці, Харкові, Одесі, Дніпрі, Черкасах та інших містах. У Західній Україні такими місцями стали урочище Саліна на Львівщині та Тюрма на Лонцького.

 

Однією з найкривавіших дат вважають ніч проти 19 травня 1938 року, коли у київських в’язницях НКВД розстріляли 563 людей.

 

Великий терор офіційно почали згортати наприкінці 1938 року. Тоді керівництво СРСР ухвалило постанову про припинення масових чисток та відновлення прокурорського нагляду. Згодом частину організаторів репресій також ліквідували.

 

Тривалий час злочин замовчувався та приховувався. Документально підтвердили факт масових розстрілів і повернули ці імена з небуття українські шістдесятники (зокрема Лесь Танюк) наприкінці 1980-х років.

 

Нагадаємо, до 2008 року в Україні не було окремого дня для вшанування жертв політичних репресій.

 

До 70-х роковин Великого терору указом від 21 травня 2007 року його заснував третій президент України Віктор Ющенко. З того часу день пам'яті відзначають у третю неділю травня.