Пам’ять про геноцид кримськотатарського народу як маніфест незламності: в Інституті журналістики презентували «Kremlins Genocides»

Вибір дати презентації став символічним маніфестом проти забуття. Учасники заходу вшанували пам’ять жертв депортації кримських татар 1944 року, провівши прямі паралелі між Голодомором-геноцидом 1932–1933 років та сучасною агресією Росії. 

 

Головний меседж збірника – довести міжнародній спільноті, що нинішня війна є продовженням багатовікової політики Кремля зі знищення української та кримськотатарської ідентичностей.

 

Вихід видання англійською мовою став вагомим кроком у деконструкції російських міфів на світовій арені.

 

Окремим вагомим акцентом заходу стало вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року. Учасники презентації схилили голови перед трагедією минулого, провівши прямі паралелі з викликами сьогодення.

 

Як зауважили промовці, сьогодні, у 2026 році, українська нація та кримськотатарський народ знову змушені зі зброєю в руках та на інтелектуальному фронті відстоювати своє базове право на існування та життя. 

 

Злочини Кремля, задокументовані у збірнику «Kremlin Genocides», доводять: методи агресора не змінюються десятиліттями — від депортацій 1944-го та Голодомору-геноциду 1932-33 років до сучасних спроб знищити кримськотатарську та українську ідентичність. 

 

Упорядники збірника — Олександр Скрипнюк, Олеся Стасюк та Богдан Футей — представили аудиторії ґрунтовну доказову базу злочинів Кремля, яка тепер доступна міжнародному читачеві. 

 

Особливу роль у підготовці видання відіграла літературна редакторка Вікторія Малько, чия експертиза допомогла адаптувати складні історичні факти для західного наукового дискурсу.

 

«Сьогодні ми презентуємо не просто наукову працю, а зброю в юридичній та інформаційній війні. Злочини 1944 року та Голодомор 1932–1933 років — це ланки одного ланцюга злочинної політики Кремля, яка має на меті повне винищення наших народів.

 

Зараз ми знову перебуваємо на історичному зламі, де йде боротьба за саме право на існування, за право жити на своїй землі. Це видання англійською мовою — наш сигнал світові: українська наука, як і український та кримськотатарський народи — незламні у своєму прагненні до  справедливості» - зазначив директор Інституту держави і права О. Скрипнюк.

 

Під час заходу учасники наголосили, що фіксація рекорду Олесі Стасюк саме під час цієї презентації є символічною: боротьба за правду про Голодомор-геноцид є частиною великої битви за національну пам'ять, яку Україна наразі веде на всіх фронтах.