Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Микола Макаренко - першовідкривач роменської та маріупольської археологічних культур, дослідник культурних пам'яток різних історичних епох, в тому числі, пов'язаних зі Сходом, на території України, Надволжя, Казахстана.
Сьогодні, 4 лютого, виповнюється 148 років від дня народження Миколи Макаренка, видатного українського археолога і мистецтвознавця, який народився в селі Москалівка на Сумщині. Його життя та діяльність стали яскравим прикладом самовідданої боротьби за збереження української культурної спадщини.
Про це нагадує газета Україна молода.
У 1901 році Микола закінчив петербурзький археологічний інститут, де здобув освіту археолога. Після цього він присвятив своє життя дослідженню стародавньої історії та культури.
На початку своєї кар’єри він активно працював на розкопках давньоруських городищ і зробив важливий внесок у вивчення стародавнього мистецтва Східної Європи.
Думками із далекого петербурга завжди він линув в Україну. Ще у 1908 р. став членом Полтавської вченої архівної комісії, а в 1917-1921 рр. на ниві просвіти трудився дійсним членом Українського наукового товариства в Києві.
Йому хотілося бути корисним молодій українській державі. Тож узимку 1918 р. «колишній надвірний радник Міністерства народної освіти» свідомо одним із перших патріотів отримав громадянство... УНР та оселився в Києві.
Микола Макаренко став одним із перших дослідників Софіївського собору. Завдяки його наполегливій роботі Софійський собор було врятовано від руйнування в період радянських гонінь на українську культурну спадщину.
Упродовж 1920-1925 рр. Макаренко служив директором київського Музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (він же – Музей західного та східного мистецтв).
Попри самофінансування, точніше, самовиживання науки за більшовиків, він не просто упорядкував величезну колекцію, а повернув музейні експонати, вивезені у 1915 р. до москви та санкт-петербурга у Румянцевський музей, Третьяковську галерею, музей Івана Морозова та Історичний музей.
Одночасно він разом із дружиною, єдиним сином та улюбленим бульдогом... мешкав у кімнатці при музеї. Такою була віддяка совєтів.
Однак справжнім випробуванням стала для нього ситуація навколо Михайлівського Золотоверхого собору. У 1934 році, коли радянська влада вирішила знести цю унікальну пам'ятку, Макаренко відмовився підписати акт про знесення. У тому ж році його було заарештовано, а у січні 1938-го його розстріляли.

Меморіальна дошка Макаренку М. О. на стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.
Микола Макаренко залишив нам не лише величезну спадщину у вигляді своїх наукових праць, а й урок незламності духу. Його життя – це історія любові до України, боротьби за правду і прагнення зберегти для наступних поколінь нашу культурну ідентичність.
Як повідомляла УМ, «Козацька мати», «українська Жанна Дарк»: 120-річчя з дня народження Оксани Мешко.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
За результатами дослідження, проведеного цим генеалогічним товариством, в Україні зникають прізвища, які століттями ідентифікували цілі роди. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>