Тисячолітня паралель. У Софії Київській презентували спецвипуск «Антиквара» про чернігівський Спасо-Преображенський собор
У Софії Київській знову говорили про Спас Чернігівський. >>
Розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти (з неї робили мозаїки) для Успенського собору лаври, завершилися в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому.
Як інформує УМ, про це повідомили науковці, котрі приймали участь у розкопках.
В ті часи в Києві та й взагалі на території Руси не знали технології виробництва скла, на основі якого робили смальту. Везти її у великій кількості з Візантії дорого й довго.
Тому до Києва запросили візантійських фахівців. Вони облаштували свою майстерню по сусідству з будівництвом собору — на території, де нині знаходиться Митрополичий сад лаври. Нинішні розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.
Кандидат історичних наук Дмитро Пефтіць, який другий рік поспіль очолює розкопки залишків склоробної майстерні в Митрополичому саду, та інші дослідники розповіли Фактам, що серед ключових знахідок — скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.
(1).jpg)
У часі розкопок в шарах ґрунту XIV-XV століть знайдено майже кілограм бурштину. Окрім артефактів періоду Київської Руси, відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо.
Значна частина знахідок буде досліджена за допомогою рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу (РФА-аналізу), який дозволяє визначити хімічний склад, не беручи проб. Навіть мікроскопічні домішки різних елементів (калію, свинцю тощо), як правило, дозволяють визначити, звідки походить та чи інша знахідка. І, можливо, — з якої конкретно частини Візантійської імперії приїхали майстри, які створили склоробну майстерню. Вони привезли з собою набір спеціальних домішок, які додавали у скло, щоб надати йому різних кольорів і властивостей.
(6).jpg)
Дослідники планують написати колективну монографію, присвячену цій пам’ятці. Дослідження зацікавили археологів з Великої Британії та Норвегії. Адже ця створена візантійськими майстрами склоробна майстерня унікальна для Східної Європи.
(2).jpg)
Як повідомляла УМ, Стільське городище: археологи знайшли стародавній комплекс споруд.
У Софії Київській знову говорили про Спас Чернігівський. >>
Науковці використовують новітні цифрові технології, щоб відкрити "загублені Помпеї", майже через 2 тисячі років після того, як вибух Везувію знищив і поховав під п'ятиметровим шаром попелу та каменю давнє римське місто. >>
Внаслідок побутової аварії у Луврі наприкінці листопада постраждали сотні старовинних експонатів з Єгипту – що є вже другим скандальним випадком у музеї після гучного пограбування. >>
Упродовж тривалого перебування України у московському ярмі злочинно-людожерська влада деспотичної імперії зла (царська й комуністична) люто гнобила наш позбавлений національно-політичних прав бездержавний народ. >>
Урочисто відкрито перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні за участі членів української урядової делегації на чолі з віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою, представників мерії Єрусалима, МЗС Ізраїлю, Кнесету, української громади та послів іноземних держав. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» пройшла презентація спецвипуску журналу «Антиквар», присвяченого чернігівському Спасо-Преображенському собору. >>