Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Археологи знайшли залишки культової споруди з господарськими ямами
В історико-культурному заповіднику "Стільське городище", що на Львівщині в урочищі "Печера" біля села Ілів, були вперше проведені за останні 20 років археологічні розкопки. Під час досліджень вдалося виявити різні артефакти, включаючи залишки культової споруди.
Як інформує Україна молода, про це розповів у коментарі "УП. Життя" завідувач відділу охорони та популяризації історико-культурної спадщини Ігор Гарасим.
Упродовж трьох тижнів дослідження території загальною площею близько 200 м2 археологи встановили, що городище – багатошарова пам’ятка.
На території знайшли комплекс давніх споруд від IV тисячоліття до нашої ери і до доби Київської Русі. Зокрема, виявили громадську споруду на стовпах біля капища язичницького періоду.
Також на місці виявили невелике поселення представників культури лійчастого посуду (енеолітична культура, IV тис. до нашої ери), а саме рештки кераміки та крем’яні знаряддя того часу.
"Культура лійчастого посуду свою назву отримала завдяки характерній для неї формі посуду із лійчастою шийкою. Сліди цієї культури були знайдені, зокрема, на Чорній горі в селі Малі Грибовичі та на горах Лисівка та Жупан в місті Винники, що поблизу Львова, а також на горі біля села Тростянець що на Львівщині. Це свідчить про ареал поширення цієї культури", – розповів Ігор Гарасим.
За його словами, культура лійчастого посуду була "сусідом" Трипільської культури. Також на місці виявили невелике поселення представників культури лійчастого посуду (енеолітична культура, IV тис. до нашої ери), а саме рештки кераміки та крем’яні знаряддя того часу.
"Культура лійчастого посуду свою назву отримала завдяки характерній для неї формі посуду із лійчастою шийкою. Сліди цієї культури були знайдені, зокрема, на Чорній горі в селі Малі Грибовичі та на горах Лисівка та Жупан в місті Винники, що поблизу Львова, а також на горі біля села Тростянець що на Львівщині. Це свідчить про ареал поширення цієї культури", – розповів Ігор Гарасим.
За його словами, культура лійчастого посуду була "сусідом" Трипільської культури.
Свідченням контактів між сусідніми культурами може бути наявність характерного "трипільського" посуду на пам'ятках представників культури лійчастого посуду, які трапляються під час археологічних досліджень. Вони часто мали спільні матеріали для виготовлення посуду: кремінь, кераміка", – додає Гарасим.
Він додав, що представники культури лійчастого посуду охоплювали велику територію центральної північно-східної Європи.
Як повідомляла УМ, студенти -історики знайшли унікальну річ під час розкопок у місті Володимир, що на Волині. Йдеться про стилізований герб міста Володимир XVI-XVII ст. Ця знахідка - найдавніший міський герб в Україні.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>