Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Микола Гаєвой взяв академвідпустку та пішов до війська добровільно 24 лютого 2022 року. (ucu.edu.ua)
Історик та аспірант Українського католицького університету, десантник Микола Гаєвой поліг у бою на Курщині 27 серпня.
Захисник служив у 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді, йому було 28 років.
Як інформує Україна молода, про важку втрату повідомляє УКУ.
Микола Гаєвой є уродженцем Ужгорода, вивчився на історика в Ужгородському національному університеті, а згодом – випускник Гуманітарного факультету УКУ, магістерської програми «Історія».
Також мав релігійну освіту, навчався у Теологічному інституті в Брюховичах.
У 2019 році Микола вступив до аспірантури УКУ.
З початком повномасштабного вторгнення росії, Микола взяв академвідпустку та пішов до війська добровільно 24 лютого 2022 року. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій (Поліській бригаді ДШВ ЗСУ).
Служив у артилерійському розрахунку бригади. Бував на полях битви на Донбасі, на Сході та Півдні України. На жаль, його останнім пунктом стали поля Курщини.

Під час інтерв’ю з Миколою у 2022 році, видання Varosh написало про нього: «Друзі згадують, що на перервах між парами він читав Арістотеля, а спілкуючись з ним, важко уявити собі когось більш підхожого під визначення української молодої наукової еліти. Сфера його наукових інтересів — український радикальний націоналізм ХХ ст., війни, тоталітарні ідеології й режими, їхній вплив на українське суспільство. Він прочитав сотні архівних сторінок та стільки ж книжок і спогадів про життя українських націоналістів. Знав не тільки їхній образ у суспільній свідомості, а й реальні принципи та цінності».
Тоді на запитання від редакції, що для нас буде перемогою у цій війні, Микола відповідав: «Ідеальна перемога — це вихід на кордон 1991 року та зміна режиму у рф на мирний прозахідний як план-мінімум, та розвал й демілітаризація рф як план-максимум. Нам обов’язково треба добиватися репарацій, не кажучи вже про повернення полонених й суду над військовими злочинцями. Думаю, що має бути міжнародний договір й контроль над політикою у рф з боку міжнародної спільноти. Росія має бути покарана. Як це все зробити — це вже важке й довге питання. Війна покаже».

Журналіст, нацгвардієць Вахтанг Кіпіані написав про полеглого воїна:
«І знову жахлива новина, яка збила з ніг. Аспірант УКУ Микола Гаєвой на щиті. Талановитий історик, мав бронь, міг не іти до війська. Пішов. Воював. Загинув. Про це повідомив його науковий керівник Олександр Зайцев.
Біль невимовний. Микола писав чудові статті і готував наукову роботу про Ярослава Стецька. Надіслав мені фрагмент. Все руки не доходили опрацювати ці двадцять сторінок... Ми опублікуємо на "Історичній правді" як нев'янучий вінок на могилу українського героя».
Як повідомляла «УМ», захисник зі Львова, співробітник Науково-дослідного центра «Рятівна археологічна служба» Юрій Ревера поліг за Україну на Донецькому напрямку.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
«Героїв УПА» — далеко не перше найменування сучасного військового формування на честь діячів українського визвольного руху 1920–1950-х років. >>