Символ нашої Незалежності. Київський Майдан в історії України
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
Воїн-археолог Юрій Ревера. (Фото: Рятівна археологічна служба)
Захисник зі Львова, співробітник Науково-дослідного центра «Рятівна археологічна служба» Юрій Ревера поліг за Україну на Донецькому напрямку.
Воїну-історику був 51 рік.
Як інформує Україна молода, про це повідомили у Науково-дослідному центрі "Рятівна археологічна служба" 30 серпня.
Пан Ревера був активним учасником Революції Гідності. І хоч не мав військової освіти чи досвіду служби, не залишився осторонь і в 2022 році. З перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України.
«Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту…
Загинув на Донеччині 27 серпня 2024 року. Віддав своє життя за Незалежність України!», - йдеться у повідомленні.
Колектив Рятівної археологічної служби висловлює щирі співчуття рідним.

Археолог Юрій Ревера здобув вищу освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю "Історія України" (1992-1998).
Історик за освітою і покликанням, Юрко став співробітником Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році й працював тут до початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника.
Володів ґрунтовними знаннями у сфері нумізматики, яка стала його головним покликанням впродовж останніх десятиліть. Через його руки пройшла не одна монета з досліджень Центру.
Мав хист і до археологічних досліджень – у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України.
Наприклад, експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення рф, і, на жаль, стала останньою для здібного науковця, колеги, товариша, приятеля …
«Він був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор.
Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – «Граф», - задують про Героя колеги.

Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>