Дмитро Вєдєнєєв на зборах трудового колективу: став заступником директора Науково-дослідного інституту українознавства (Фото: Фейсбук Науково-дослідний інститут українознавства)
Дмитро Вєдєнєєв став заступником директора Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.
Як інформує УМ, про це днями повідомили на сторінці Інституту у Facebook.
«21 вересня 2023 року на зборах колективу Науково-дослідного інституту українознавства директор Василь Гнатович Чернець представив заступника директора з наукової роботи – доктора історичних наук, професора Вєдєнєєва Дмитра Валерійовича», – йдеться, зокрема, в дописі.
Призначення Вєдєнєєва на цю посаду викликало обурення в суспільстві. За часів Януковича Дмитро Вєдєнєєв був заступником директора Українського інституту національної пам’яті. На цій посаді він відроджував концепцію Голодомору за версією КДБ.
Про це зазначає на свої сторінці у Facebook співкоординатор руху «Простір свободи» і журналіст Тарас Шамайда.
Він також опублікував цитати з публікацій Вєдєнєєва:
«Діяльність органів державної безпеки щодо релігійних об'єднань може бути зрозуміла лише в контексті складного часу та драматичних обставин Великої Вітчизняної війни. За словами Святого Патріарха Кирила, «ми повинні робити розумні висновки з історичних подій. Ніколи не можна оцінювати поверхнево те, що сталося в минулому. Завжди потрібно прагнути бачити руку Божу як у доброму, так і в поганому, пам'ятаючи, що суд Божий відбувається над нами в кожний момент часу»».
«Так, методи боротьби з «духовними диверсантами» та зрадниками того часу були далекі від вишуканих уявлень про «правову державу». Але ми знаємо, наприклад, куди вела тривала й нестримна агресія деструктивних сект проти Святої Русі, колиски Православ'я на Дніпровських берегах, душ наших дітей...».
Інститут українознавства – це інституція, основною метою якої є організація, координація та здійснення наукових досліджень в галузі українознавства; наукове забезпечення українознавчого складника в системі освіти і виховання; видання фахового часопису «Українознавство» та інших науково-публіцистичних видань; поширення наукової та науково-популярної інформації (знань) про Україну й українство у світі.
На переконання Тараса Шамайди, МОН і його очільник Оксен Лісовий мають дати публічну оцінку цьому факту, забезпечити звільнення Вєдєннєва, з'ясувати і повідомити суспільству, хто був ініціатором призначення Дмитра Вєндєєва та провести комплексну ревізію керівних кадрів у системі МОНу, щоб звільнитися від російських пропагандистів.
На призначення Вєдєнєєва на цю посаду також відреагував український історик та народний депутат Володимир В'ятрович. «Одним із головних завдань Росії в історичній політиці в попередні десятиліття тому було заперечення геноцидного характеру Голодомору. Колосальні ресурси витрачалися на те, щоб так не сприймали його в Україні, не визнавали таким в світі. Головними інструментами цієї російської кампанії стали нові очільники Українського інституту національної памʼяті, структури створеної за Ющенка саме для дослідження Голодомору і поширення інформації про нього. Це були комуніст Валерій Солдатенко та кагебіст Дмитро Вєдєнєєв. Обидва встигли наробити шкоди Україні поки перший з них був директором УІНП, а другий його заступником. Обидва втекли з посад після втечі Януковича в 2014», – розповідає В’ятрович на своїй сторінці у Facebook.
На думку історика, призначення Дмитра Вєдєнєєва на цю посаду неприпустиме, тим паче в час війни, адже той – озвучувач російських наративів про наше минуле. Володимир В’ятрович закликав МОН і Оксена Лісового виправити цю помилку. Це є особливо ганебною помилкою у рік, коли відзначаємо 90 роковини Голодомору. Історик підсумував, що той, хто стирав памʼять про жертв Голодомору не повинен працювати в державних структурах.
Зазначимо, що Дмитро Вєдєнєєв у 2010-2014 рр. був заступником голови Українського інституту національної пам’яті. За словами українського історика Володимира В'ятровича, через цю структуру він впроваджував вигідне для Росії бачення Голодомору, а сам Вєдєнєєв озвучував російські наративи про наше минуле.
У 2015 році у співавторстві з істориком російських спецслужб Олександром Колпакіді, Дмитро Вєдєнєєв видав книгу на тему «Разведка Судоплатова. Зафронтовая диверсионная работа НКВД-НКГБ в 1941-1945 гг.». А в 2017 році одну з статей Вєдєнєєва передрукував московський «Журнал российских и восточноевропейских исторических исследований», головний редактор якого – Симиндей Володимир та його заступник Дюков Олександр мають негативну славу українофобів.
Як повідомляла УМ, Інститут «неукраїнознавства» - колишній міністр освіти Дмитро Табачник цікавився українознавством — як ресурсом для приватних колекцій
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
