Відтепер білорусам забороняється "кричати "Жыве Беларусь!" (svaboda.org)
Режим диктатора Олександра Лукашенка продовжує боротьбу з національними символами. Після фактичної багаторічної заборони на використання білорусами історичного біло-червоно-білого прапора, режим узявся за патріотичні гасла.
Так, МВС Білорусі внесло до списку нацистської символіки та атрибутики гасло "Жыве Беларусь!" і відгук "Жыве".
Як інформує Україна молода, відповідну постанову №271 опубліковано на Національному правовому порталі республіки Білорусь.
Мотивація в документі звучить, що нібито це гасло "30-ї дивізії Ваффен-СС (російська №2, вона ж білоруська №1), яка складалася в основному з колишніх бійців частин "Білоруської національної оборони", використовувалася в антипартизанських операціях".
Відтепер білорусам забороняється "кричати "Жыве Беларусь!" і відповідати "Жыве" з підняттям правої руки з витягнутою долонею.
Втім, незрозуміло, чи є "нацистським" вигук без підняття правої руки, і набагато популярніша відповідь: не "Жыве!", а "Жыве вечна!", пише білоруська служба "Радыё Свабода".
Нагадаємо, на акціях протесту 2020 року сотні тисяч людей скандували патріотичні гасла, які давно стали традиційним привітанням у білоруських патріотичних колах.
Нинішня влада Білорусі вже багато років намагається за допомогою пропаганди представити національні символи Білорусі, що з'явилися задовго до Другої світової війни, як символ нацистів. При цьому факт тісної військово-політичної співпраці СРСР і нацистської Німеччини перед війною замовчується.
У сучасному вигляді гасло "Жыве Беларусь!" уперше прозвучав у вірші найвідомішого білоруського письменника Янки Купали, написаному в 1905-1907 роках - "Гэта крык, што жыве Беларусь":
"А вот як не любіць гэта поле, і бор,
І зялёны садок, і крыклівую гусь!..
А што часам тут страшна заенча віхор, —
Гэта енк, гэта крык, што жыве Беларусь!".
Як повідомляла «УМ», самопроголошений президент Олександр Лукашенко боїться соціального вибуху в Білорусі, тому й не поспішає оголошувати в країні мобілізацію на вимогу Москви.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
