Громадянин України повинен знати не лише українську мову, але й українську історію. (Фото з відкритих джерел)
Українське громадянство можна отримати лише за умови складання іспитів з мови та історії. Відповідний проєкт закону підтримали 309 народних депутатів.
Як інформує Україна молода, про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Телеграм.
Йдеться про законопроєкт №7606. Згідно з ним, запроваджується норма надання громадянства за результатами складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою. Документ вже підтримано в першому читанні.
Законопроєктом пропонується зобов’язати протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України складати вищезазначені іспити.
На початку липня президент Володимир Зеленський відповів на петицію щодо обов’язкового іспиту для отримання громадянства України, яку створили 23 травня. Він доручив прем’єр-міністру Денису Шмигалю опрацювати питання, яке потребує законодавчого врегулювання.
Автор петиції, Віталій Капустян, наголошував, що кандидати на отримання громадянства мають показати свою повагу і справжній інтерес до набуття громадянства України, а не тільки надати документи. Також він пропонував зобов’язати кандидатів вивчати гімн України.
Кабінет Міністрів України вніс проєкт закону до Верховної Ради ще у липні. Шмигаль пояснював ініціативу тим, що російський широкомасштабний напад на Україну вніс “корективи у ставлення держави до інституту громадянства України, зокрема щодо встановлення додаткових умов для прийняття до громадянства України”.
Як відомо, Петиція, котрою закликали заборонити росіянам здійснювати творчу професійну діяльність в Укран#, набрала необхідну для розгляду кількість голосів.. Її підписали понад 25 тисяч осіб.
Народний депутат України Олексій Гончаренко подав до Верховної Ради України проєкт постанови про розірвання дипломатичних відносин з Іраном та визнання його державою- спонсором тероризму.
Як повідомляла УМ, украінський парламент визнав Чеченську Республіку Ічкерію тимчасово окупованою Росією територією та засудив геноцид чеченського народу.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
