Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Де і коли Павло Чубинський написав вірш, який став державним гімном
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
В Оболонському районі Києва відтепер є проспект Володимира Івасюка. (Фото УМ)
Київська міська рада проголосувала за перейменування проспекту Героїв Сталінграду на честь буковинця, легендарного композитора Володимира Івасюка.
Загалом на сесії затвердили зміну назв 38 вулиць і 2 площ у столиці.
Як інформує Україна молода, про це йдеться на сайті міськради Києва 9 вересня.
Зауважимо, що раніше кияни підтримали петицію про перейменування проспекту Героїв Сталінграду, який розташований в Оболонському районі Києва, на честь музиканта Володимира Івасюка, автора таких шлягерів, як "Водограй", "Червона рута", "Я піду в далекі гори". Тощо.
.jpg)
Нові назви отримали такі об'єкти Києва:
проспект Героїв Сталінграду – проспект Володимира Івасюка;
вулиця Цілинна – вулиця Португальська;
провулок П’ятигорський – провулок Альпійський;
провулок Генерала Доватора – провулок Дубовий;
провулок Майкопський – провулок Старобільський;
вулиця Іртишська – вулиця Тетерівська;
вулиця Кайсарова – вулиця Холодноярська;
вулиця Декабристів – вулиця Братства тарасівців;
вулиця Лермонтова – вулиця Вітовецька;
провулок Лермонтова 1-ий – провулок Вітовецький;
провулок Лермонтова 2-ий – провулок Баштанський;
провулок Лермонтова 3-ий – провулок Козаровицький;
провулок Лермонтова 4-ий – провулок Болградський;
провулок Терешкової Валентини 2 провулок Христини Алчевської;
вулиця Сормовська – вулиця Ісмаїла Гаспринського;
вулиця Пожарського – вулиця Мелетія Смотрицького;
вулиця Петра Запорожця – вулиця Інтернаціонального Легіону;
вулиця Кузбаська – вулиця Латвійська;
площа Волгоградська – площа Конотопської битви;
вулиця Попудренка – вулиця Гетьмана Павла Полуботка;
вулиця Мурманська – вулиця Академіка Кухаря;
проспект Мінський – проспект Литовський;
площа Героїв Великої Вітчизняної — Наводницька площа;
провулок Бурденка – провулок Могилів-Подільський;
вулиця Олександра Бестужева – вулиця Гамалаївська;
вулиця Маршака – вулиця Йосипа Маршака;
провулок Маршака – провулок Комерційний;
провулок Маршака 2-ий – провулок Сім’ї Тарасевичів;
провулок Маршака 3-ий – провулок Ювелірний;
вулиця Семашка – вулиця Мирослава Поповича;
вулиця Академіка Кржижановського – вулиця Омеляна Пріцака;
вулиця Ватутіна – вулиця Територіальної оборони;
вулиця Федосєєва – вулиця Архітектора Вишневського;
провулок Донський – провулок Караїмський;
вулиця Новомічурінська – вулиця Князів Ґедиміновичів;
провулок Радищева – провулок Юрія Матущака;
вулиця Радгосп "Совки" – вулиця Пронівська;
вулиця Іскрівська – вулиця Джохара Дудаєва;
вулиця Грозненська – вулиця Ічкерська;
провулок Бабушкіна – провулок Сеньківський.
Як повідомляла «УМ», напередодні Київрада після запеклих суперечок таки проголосувала за перейменування вулиці Московської на честь Князів Острозьких в центрі столиці.
Символічно, що це голосування відбулося 8 вересня, у день 507-ої річниці перемоги князя Костянтина Острозького в битві проти московського війська під Оршею!
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
Легендарна зв’язкова УПА Віра Андрейко на псевдо «Лисиця», яка попри тортури НКВС не видала жодного з побратимів, померла у місті Мостиська Львівської області у віці 99 років. За місяць, 15 квітня їй мало б виповнитися 100 років. >>
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
З давніх-давен на території Ольвії (Українське Причорномор’я) і Тавриди (Крим) вільно мігрували слов’янські племена скіфів і сарматів, а також таври — родоначальники кримських татар. >>
Автохтонні українці Закарпаття, що розселялися на придунайській рівнині аж до Доброчина (нинішня угорська назва Дебрецен), з ІХ століття на довгі роки потрапляють під окупацію прийшлих з Приуралля угрів. >>