Сила гетьмана Мазепи. Понад 300-літня історія європейського вибору українців — у Києво-Печерській лаврі

У попередній виставці демонстрували, наприклад, поряд Конституцію Пилипа Орлика і друковане видання 1616 року сеймових конституцій Речі Посполитої за 1550—1615 роки з колекції Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського.

 

Видання було у вітрині відкрите на pacta convento новообраного короля Генріха, що завершується його присягою. Вступна формула виразно подібна до того, якою починається латиномовний примірник Конституції Орлика.

 

Так показували, що форма й ідея цього документа — ретрансляція політичного і правового досвіду Речі Посполитої; квінтесенція правової думки козацької еліти.  Усі 16 статей Конституції Орлика — не копіювання, а адаптація і розвиток суспільних прав та правил, відповідно до власних умов.

 

«Іван Мазепа — це фундаментальна постать української історії, особистість неймовірної сили. Сьогодні, після століть забуття і прокляття москви, ми сприймаємо Мазепу як лідера, який зробив органічний для України вибір найкращого у Європі, — сказав міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький. — Гетьман мав авторитет серед європейських правителів, прославивши Україну як державу, яка має стійку культуру в Європі та в Азії. Його епоха стала базовою для розуміння, ким є українська нація».

 

Завідувачка Скарбниці Національного музею історії України Наталія Панченко розповіла: «Ще 2022 року ми почали проєкт, присвячений гетьману Мазепі, бо хотіли показати, що Україна — це країна з великою культурною спадщиною і в нас є те, що варто захищати. Ми прагнули підтримати наших громадян у пошуку ідентичності. Артефакти, представлені на виставці 2022 року, і нині унаочнюють, що ми давно є Європою. У нас спільні цінності, для нас є природним право на опір, коли чинять несправедливість. Підручники, за якими вчилися в Києво-Могилянській академії, були такими самими, як і в європейських університетах».

 

Нині в 4-му корпусі заповідника «Києво-Печерська лавра» у виставці «Мазепа. Стратегія європейської України» представлено багато унікальних пам’яток, пов’язаних із легендарним гетьманом, його добою, політичними й духовними орієнтирами тогочасної України. І сьогодні маємо того самого російського ворога, з яким триста років тому боровся Іван Мазепа.

 

Тож невипадково музейники готовність українців до збройного опору унаочнюють трьома шаблями: з доби Речі Посполитої, шаблею представника Ґераїв (правлячої династії Кримського ханату) і шаблею Івана Мазепи.

 

«Головне в цій виставці — краса українського бароко. Це те, що не змогла знищити російська імперія, замінивши систему освіти й права, насадивши свою адміністрацію. Українське бароко сформувалося як версія європейського мистецького напряму, і живе донині. Для нас воно теж є символом української ідентичності й державності. Тому цей проєкт — ще й про красу і те, що Україна буде жити, доки житиме наша спадщина», — переконана завідувачка Скарбниці Національного музею історії України Наталія Панченко.

Очільник парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв розмірковує: «Читаючи історію, сучасні люди можуть ставити запитання, чи не припустився Мазепа трагічних помилок. Нікому не радив би опинитися на його місці на початку 1700-х років. На мою думку, він діяв правильно, в інтересах держави, в інтересах нації, яка тоді народжувалася. Це підтверджує те, що після Івана Мазепи декілька століть мос****ня цілеспрямовано й систематично намагалася стерти пам’ять про нього, знищити всі пам’ятки, пов’язані з козацькою державою та її очільниками. Але надто багато зробила Гетьманщина, надто багато збудував Іван Мазепа. Тому вони не змогли викорінити, підірвати й знищити все».

 

Експозицію завершує гравюра Сергія Якутовича «Мазепа. Роздуми». Відомий художник в одному з інтерв’ю так характеризував гетьмана: «Мазепа — мій герой. Бо він європеєць, лицар, коханець. Не входить у контекст нашого життя, бо програв усе. Люблю тих, хто робить великі ставки. І не щоб виграти, а просто інакше не можуть».

 

На відкритті виставки кобзар Тарас Компаніченко, народний артист України, військовослужбовець, виконав думу «Всі покою щиро прагнуть». Дослідники вважають, що її автором є гетьман Іван Мазепа.

 

І це занурення у барокову музичну атмосферу. Куратор виставки, провідний науковий співробітник Національного музею історії України Ярослав Затилюк провів кілька екскурсій.

 

Виставку «Мазепа. Стратегія європейської України» планують показувати у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» до 20 березня 2026 року. Її відвідування входить у вартість загального квитка в заповідник.

 

До створення проєкту долучилися, окрім названих, національні заповідники «Чернігів стародавній», «Хортиця» (Запоріжжя) і «Гетьманська столиця» (Батурин); Чернігівський обласний історичний Музей імені Василя Тарновського; Центральний державний історичний архів України, м. Київ та Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського.