На восьми стендах можна побачити архівні документи про репресованих українців у ХХ столітті, а також свідчення про сучасні злочини російської армії. (uinp.gov.ua)
Виставка «Комунізм = Рашизм» відкрилася на Михайлівській площі у Києві.
Експозиція розповідає, чому сучасна російська агресія – це те саме, що і комуністичний режим та представляє увазі відвідувачів 13 історій про українців ХХ та ХХІ століть, які постраждали від радянської та російської влади.
Як іформує Україна молода, про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.
Зазначається, що експозицію, створену командою Архіву національної пам’яті, можна вільно оглянути протягом двох місяців. Також планується демонстрація виставки у спальних районах Києва, в містах України та за кордоном.
«Історії українців вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму. А також доводять, що методи, мотиви росіян щодо знищення українців не відрізняються: це розстріли, виселення, пограбунки, депортації, фільтраційні табори», - зазначають історики.
На восьми стендах можна побачити архівні документи про репресованих українців у ХХ столітті, а також свідчення про сучасні злочини російської армії.
Одним із героїв виставки є Федір Степаненко — директор школи на Київщині, розстріляний у 1938 році за те, що на виставці малюнків діти не намалювали портрет комуністичних вождів.
На цьому ж стенді розповідається історія Наталії Косової — директорки загальноосвітньої санаторної школи у Генічеську, яка загинула під час російського обстрілу 24 лютого 2022 року.
Науковець-селекціонер Володимир Симиренко був знищений радянською владою за досягнення — українець не міг бути кращим за свого російського колегу Івана Мічуріна. Через століття росіяни вбили ще один український талант — науковця-фізика Василя Кладька, просто у дворі дому у Ворзелі.
Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик заявив, що нерозуміння та мала поінформованість про злочини комунізму стали причинами активного розвитку рашизму нині.
«Ми мусимо надолужувати втрачений час. Наше завдання тепер вдвічі важче — дослідити і засудити і комунізм, і рашизм. Ми не просто проводимо паралелі між цими двома режимами, ми ставимо між ними знак «дорівнює». Адже криваві методи росії не змінилися ще з минулого століття — і це демонструють долі 13 героїв нашої експозиції», - каже пан Кулик.
Ігор Кулик.
Тоді як міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко зазначає:
«Важливий сам факт того, що ми сьогодні на цій площі, маючи за спинами зруйновані російські танки, які прийшли на українську землю, відкрито і за допомогою фактів доводимо, що жодної відмінності цього рашизму від комунізму не існує та про те, що ми продовжуємо нашу боротьбу. Ми обов’язково переможемо».
Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловив переконання в тому, що сутність рашизму антилюдська та антилюдяна, але досі не всі це розуміють:
«Він може бути тільки переможений, з ним неможливо домовитися. Тільки перемогти та засудити на новому міжнародному трибуналі. Нехай він буде в Бучі або в Ірпені. Там, де ми вирішимо, там і буде. А поки вони мають знати, що як би вони не рядилися в одежі імперії, кінець їх неминучий», - акцентував нардеп.
Нана Яремич.
Нана Яремич, донька загиблої від російського обстрілу директорки загальноосвітньої санаторної школи у Генічеську Наталії Косової, емоційно виступила під час відкриття виставки:
«Була ніч, коли зайшла моя подруга і сказала, що в Україні почалася війна. І я побачила смс від подруги з міста Генічеська, де проживала моя мама, що в них чути вистріли, і вони дуже бояться і дуже страшно. Я одразу зателефонувала мамі і вона сказала, що у нас паніка. Через дві години я дізналася, що мами немає».
ДОВІДКА «УМ»
Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП) або Архів національної пам’яті створений в червні 2019 року на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Головне завдання інституції – забезпечення вільного доступу до цієї інформації.
Архів має сконцентрувати в собі весь масив історичних даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають архівні документи Радянського Союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди.
Архів національної пам’яті має будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у Києві, яка очікує реконструкції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історик та краєзнавець Олександр Коваль створив на Вінниччині школу краєзнавчого гарту та музей.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення. >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
