Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Олександр Коваль із донькою. (Фото з власного архіву.)
Ідейний натхненник, чистого серця справжній українець — Коваль Олександр Іванович — відомий у Вінницькій області історик, краєзнавець, дослідник, учитель від Бога, полковник українського козацтва, голова Тиврівського районного осередку Молода Подільська Січ.
Із дитинства колекціонував марки, значки, монети, любив багато читати. В 11 років серйозно захопився історією. Закінчив Яришівську середню школу із золотою медаллю (Вінниччина). Протягом 1977-1981 років навчався у Вінницькому педагогічному інституті на історичному факультеті.
За роки педагогічної діяльності Олександр Коваль має чимало досягнень: найвища нагорода: Відмінник освіти України, нагороджений знаком «Василь Сухомлинський», медаллю «20 років незалежності України», орденом «Іван Богун», іменним годинником «20 років незалежності України», нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.
Тричі був переможцем обласного конкурсу «Учитель року» в номінації «Правознавство», обласного конкурсу педагогічної майстерності «Джерело творчості» в номінації «Історичне краєзнавство» та «Військово-патріотичне виховання».
Був учасником і переможцем Всеукраїнського конкурсу педагогічної майстерності в Києві, брав участь у змаганнях «Сильна нація» в Києві, де його учні зайняли перше місце у грі «Орієнтування на місцевості».
Тричі обирався депутатом районної ради. Учасник четвертого Всесвітнього форуму українців педагогічних конференцій в університеті ім. М. Драгоманова, засідань колегій Міністерства і науки України. Був незалежним експертом і консультантом у виданні підручників з історії, правознавства та громадянської освіти.
Користується повагою та авторитетом серед учнів, учителів, батьків, громадськості. Читає лекції у Вінницькому педагогічному університеті та Вінницькій академії безперервної освіти.
Його учні неодноразово перемагали на обласних туристично-краєзнавчих зльотах та були учасниками всеукраїнських. Десятки разів його краєзнавчий рій «Єдність» брав участь у всеукраїнській військово-патріотичній грі «Сокіл-Джура».
Також вихованці сім разів успішно захищали наукові дослідження на краєзнавчій конференції «Мій край, моя земля очима сучасників» у Миколаєві, були учасниками всеукраїнського патріотичного конкурсу «Сурми звитяги» у Львові.
Одним із важливих відкриттів Олександра Івановича на Вінниччині стали трипільське поселення поблизу села Селище та поховання близько 200 безіменних воїнів Української галицької армії поблизу Гриженців.
Він віднайшов будинок всесвітньо відомого українського композитора Миколи Леонтовича та його особисті речі; встановлював пам’ятник відомому полководцю часів Козаччини Данилу Нечаю. Усі ці знахідки, наукові праці — ще з далеких 1980-х років.
Як результат праці — Олександр Коваль створив авторський історико-краєзнавчий музей, який на сьогодні містить експонати від первісного віку до сучасного періоду війни.
Краєзнавець був ініціатором заснування першої на Вінниччині Школи козацького гарту ім. Данила Нечая, в якій виховалося понад 400 козаків. Метою школи є відродження українських бойових мистецтв.
У школі є відділи боротьби, рукопашного бою, фехтування, реконструкції історичних епох, краєзнавства. Вихованці школи були переможцями у фестивалях українських бойових мистецтв на Хортиці, Ковелі, Львові, Хмельницькому, а також на міжнародних змаганнях.
Вихованці школи вивчають історію козацтва, України та рідного краю, організовують таборування. Бойові гопаківці стали першими в області чемпіонами у військово-патріотичній грі «Сокіл-Джура». Саме Олександр Коваль відновив козацьку педагогіку, давні традиції українського навчання та виховання.
Крім дослідження історії, Олександр Іванович вміло грає на народних музичних інструментах: сопілка, кобза, тулумбас, гармошка, дводенцівка, окарина та інші. Близько 30 різних етнічних інструментів міститься в колекції краєзнавця.
Ще у 1990-х він створив родинний фольклорний гурт «Бурти», в якому співає і грає вся родина — від наймолодшого до найстаршого, а це чотири покоління: і діти, і внуки, і дідусь, і прадідусь! «Бурти» неодноразово перемагали в обласних і всеукраїнських родинних конкурсах.
Однією з найдавніших колисанок, яку віднайшов Олександр Іванович, є колисанка, відома з 1837 року, — «Ой, ну люлі».
Вона перемогла на конкурсі в Парижі, де звучала голосами вінницького народного вокального ансамблю «Оберіг». А минулого року Олександр Іванович здобув перемогу в Грузії, виконавши повстанську пісню «Боронив я свою Україну» на Міжнародному конкурсі мистецтв «Золоте руно».
У науковій скриньці історика є дослідження з історії Тиврівського, Могилів-Подільського районів, міста Гнівані, сіл Василівки, Пиляви, Шендерова, Яришева, народних промислів.
Написав і видав наукові праці «З історії обробітку каменю в Гнівані» (1993 р.), «Гнівань: минуле, сьогодення, майбутнє» (2004 р.), «Дорога крізь забуття» (історія села Василівки), «Історія Тиврівщини» (1993, 2012 роки), «Тарас Шевченко на Вінниччині» (2014 р.), «Гніванський концтабір» (2015 р.), «Творимо історію своїми руками» (2012 р.), «Гетьманськими столицями України» (2013 р).
Ніна ПОДІЛЬСЬКА
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>