В травні 1944 року насильно радянська влада з Криму депортувала 228 тисяч татар, з яких половина не витримала тяготи депортації.
В Україні щорічно 18 травня вшановують пам’ять понад 200 000 кримських татар, яких радянська влада примусово вивезла з Криму в 1944 році. Депортація кримських татар з півострова під час Другої світової війни почалася 18 травня 1944 року і тривала до початку червня. Підставою для цього стали претензії в нібито “масовій зраді та колабораціонізмі” під час окупації фашистськими військами.
Про це 18 травня нагадує Україна молода.
За офіційними даними радянської влади, були депортовані понад 183 тис. кримських татар, за татарським джерелами – понад 228 тисяч, з яких половина не витримала тяготи депортації.
Внаслідок насильницької депортації вони втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя. Чимало їх загинуло ще в дорозі, через нелюдські умови перебування в товарних вагонах. А в місцях заслання лише за перший рік від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар.
У цей день весь світ згадує жахливі події 1944-го року, коли, за вказівкою вождів тоталітарного режиму, примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин. Біль кримськотатарського народу – це наш спільний біль. Біль десятків тисяч кримських татар, які ніколи так і не повернулися до рідного Криму.
Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але вони так і не отримали права повернутися до Криму. Заборона діяла до 1989 року.
З 2014 року в результаті злочинної тимчасової окупації Кримського півострова держава-агресор РФ знову повернулася до переслідування, дискримінації та незаконного насильства проти кримськотатарського народу.
У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу.
Як повідомляла УМ, окупанти примусово депортували до росії понад 1,3 мільйона українців, у тому числі й 223 тисячі дітей.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
