Архіви горять: у Чернігові знищено архів СБУ разом із справами репресованих

Російські загарбники знищили архів Служби безпеки на Чернігівщині. Справи репресованих у радянські часи втрачені назавжди.

Як інформує Україна молода, про це у своєму телеграм-каналі повідомила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

У підрозділі СБУ в Чернігові зберігалися значні масиви документальних матеріалів: близько 13 тисяч справ на репресованих, а також документи радянської спецслужби - накази, переписки, особові та агентурні справи ХХ століття.

На жаль, частина українців уже ніколи не зможе дізнатися правду про своїх родичів, які були репресовані радянським режимом.

«Боже, там же справа мого дiда, репресованого в 1937-му. Яв Книзi пам’ятi знайшла прiзвище, а самих документiв не бачила, - пише у фейсбуці киянка Світлана Михайлюк. – Як же це несправедливо:  вже вдруге стерли пам’ять про рiдних людей, дядько в 95 рокiв (зараз уЧернiговi) і моя мама в 90 (зараз у селіна Чернiгiвщинi закрита у хатi, а я не можу пробратися) тiльки недавно дізналися правду про свого батька i були шокованi...».

«Цієї трагедії можна було б уникнути, якби справи були вчасно передані до Архіву національної пам'яті. Зупинка реконструкції на Пухівській, 7 зробила це неможливим і важливі документи тепер втрачені назавжди», - написав у фейсбуці директор Архіву Національної пам'яті Ігор Кулик.

Як повідомляє Міністерство юстиції на своїй сторінці у фейсбуці на сьогодні пошкоджень зазнала далеко не одна архівна будівля в Україні. За словами голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова, відомо про пошкодження як мінімум декількох будівель архівів, зокрема, в Харкові, проте наразі там документи вціліли.

«Але ми не знаємо, що відбувається з деякими відділами районних державних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях. На жаль, немає відомостей про стан будівель, а також долю архівістів, які там залишались», - зазначив пан Хромов.

Він наголосив, що реальний стан архівних документів буде відомий після звільнення цих територій та ревізії фондів.

Адже, наголосив Хромов, для росії звичною справою є крадіжка українських архівних документів, як це було за радянських часів та після захоплення Криму та частини Донецької і Луганської областей. Він додав, що росархів — частина пропагандистської машини країни-агресора.

«З першого дня війни ми почали працювати над тим, щоб до росархіву буди застосовні санкції. Державна архівна служба України написала відповідне звернення до Міжнародної ради архівів. Звернення підтримали багато наших колег, передусім архівні установи країн Балтії, західної Європи, Америки, Канади тощо», - зауважив голова Державної архівної служби.

Він додав, що ще 10 березня відбулося позачергове засідання виконавчої ради Міжнародної ради архівів, на якому було ухвалено рішення про зупинення відносин Ради з усіма архівними установами росії та республіки білорусь, які є членами організації, вони також не зможуть брати участь у будь-яких міжнародних заходах та конференціях.

«В політичному плані це означає повну ізоляцію, в практичному - блокування в подальшому будь-яких проєктів, які могли підтримати розвиток архівної справи в рф та білорусі, наприклад, в оцифруванні документів, матеріально-технічної допомоги тощо», - пояснив Хромов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Культурна спадщина під час війни. Як зберегти пам’ятки іартефакти