Культурна спадщина під час війни: як зберегти пам’ятки і артефакти

16:55, 17.03.2022
Культурна спадщина під час війни: як зберегти пам’ятки і артефакти

Значна частина пошкоджених релігійних споруд - це будівлі церков Московського патріархату на території Східної України. (Фото: УПЦ МП та Міністерство культури та інформаційної політики)

Міністерство культури та інформаційної політики наразі не має повних, а лише приблизні дані про руйнування об’єктів культурної спадщини України.

 

При цьому, урядовці закликають українців у жодному разі не публікувати інформацію про переміщення музейних колекцій та рівень руйнації культурних пам'яток України, щоб убезпечити їх не лише від загарбників, але й від мародерів та злодіїв.

 

Як інформує Україна молода, про це розповіла заступниця міністра культури Катерина Чуєва під час онлайн-брифінгу на тему «Культурна спадщина України у воєнний час» в четвер.

 

Так, говорячи про заподіяні російськими варварами руйнування, пані Чуєва зауважила:

 

«Ми маємо, на жаль, лише приблизні уявлення про масштаби руйнування пам'яток і інших об'єктів культурної спадщини... Оскільки бойові дії тривають. І ціла низка історичних міст на сьогоднішній день перебуває в облозі, а деякі, на жаль, окуповані».

 

Значна кількість руйнувань, додала вона, пов'язана із застосуванням ракетної зброї, бомбардувальників та важкої артилерії.

 

 

За її словами, переважно страждають пам'ятки архітектури, в які влучають ракети або їх уламки, або снаряди, і власне, вибухові хвилі.

 

Так, пошкоджень і руйнувань зазнали, зокрема, Історико-краєзнавчий музей у Охтирці, будівля Музею українських старожитностей Василя Тарновського у Чернігові, будівля Музею-заповідника "Садиба Попова" у Василівці, будівлі на території Святогірської Лаври на Донеччині, будівля Храму Різдва Богородиці на Житомирщині, будівля Драматичного театру в Маріуполі.

 

 

«Ми документуємо ці пошкодження настільки, наскільки це можливо робити в даних умовах. І верифікуємо відповідну інформацію», - сказала заступниця міністра.

 

І додала, що наразі є лише орієнтовне уявлення про масштаби того, наскільки постраждав історичний центр Харкова.

 

Говорячи про пошкодження будівель релігійних споруд, Катерина Чуєва зазначила, що значна частина з них - це будівлі церков Московського патріархату на території Східної України.

 

«Тією чи іншою мірою постраждала ціла низка історичних релігійних будівель. Зокрема, серед них визначені пам'ятки, такі як Іллінська церква в Чернігові. Церква, яка датується 11-12-м століттям... Успенський собор 18-го століття у Харкові, Свято-Успенська лавра 17-18-го століть у Святогірську. І особливо ураженими на сьогоднішній день є дерев'яні церкви», - сказала представниця Мінкульту.

 

 

Наразі в Україні створено державну платформу, ресурс для збору інформації та належного документування воєнних злочинів проти людяності та об'єктів культурної спадщини, скоєних армією Росії. В цій базі зафіксовано перевірену інформацію щодо близько 60 об'єктів. База поповнюється.

 

До того ж, форма на сайті, де можна залишити докази вандалізму російських окупантів, достатньо легка у заповненні.

 

«Ми дуже вдячні тим, хто почав надсилати інформацію. Жодні приватні дані про людей, які надсилають ці відомості (про пошкодження чи руйнування культурних пам'яток – ред.), не оприлюднюються, вони захищена», - каже пані Чуєва.

 

Водночас, музейні працівники просять не поширювати інформацію про переміщення об'єктів культурної спадщини. Наприклад, музейних колекцій під час війни. Адже поширення подібної інформації так само, як і розповсюдження неперевірених даних або даних про детальні ушкодження музейних будівель наражають колекції та людей, які ними опікуються, на додаткову небезпеку.

 

У Міністерстві побоюються, що вцілілі музейні колекції можуть стати привабливими цілями як для противника, так і для мародерів або злодіїв, тому інформацію стосовно їхнього переміщення та заходів охорони ретельно приховують.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обитель зла. Як непокараний геноцид провокує нові злочини