Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович прокоментував скандальну «апеляцію до історії» у виступі президента Росії Володимира Путіна 21 лютого та зауважив, що йдеться про намагання в черговий раз розпалити конфлікт довкола історичних тем.
Він вважає такі вислови наслідком незасудження злочинів комуністичного режиму на міжнародному рівні.
Як інформує Україна молода, про це Антон Дробович заявив на брифінгу, передає УІНП у вівторок, 22 лютого.
Тема брифінгу: “Реалізація в Україні законодавства про засудження нацистського та комуністичного тоталітарних режимів”
Історик зауважив, що такий сентимент до радянського комунізму, який ми бачимо в головах деяких російських чиновників, великою мірою пов’язаний з тим, що комуністичний тоталітарний режим не був засуджений свого часу на світовому рівні.
«Є декілька резолюцій, які засуджують злочини нацизму на рівні Генасамблеї ООН, і немає жодного такого документу щодо комуністичного тоталітарного режиму”, - наголосив пан Дробович.
Голова УІНП наголосив, що Україна незмінно й послідовно засуджує націонал-соціалістичний (нацистський) і комуністичний тоталітарні режими.
«Є окремий закон, ухвалений в 2015 році, його конституційність підтверджена Конституційним судом, і він ефективно діє. І Україна не змінюватиме підходів до опрацювання минулого. Історична правда, повага до людської гідності і прав людини — такі є наші принципи в оцінках комуністичного і нацистського тоталітарних режимів», - зауважив голова Українського інституту національної пам’яті.
Він також акцентував, що є декілька резолюцій, які засуджують нацизм і злочини нацизму на рівні Генасамблеї ООН, і жодного подібного документа щодо комуністичного тоталітарного режиму.
«По всьому світу, особливо у Східній Європі, все частіше ставиться питання про необхідність такого засудження на рівні ООН. Ми зі свого боку теж працюємо з фахівцями щодо цього. І звісно звернемося до МЗС щодо роботи в такому ключі, щоб ці злочини визнати і засудити на рівні міжнародної спільноти. Тому що незасуджені злочини повторюються, що ми зараз і бачимо», наголосив пан Антон Дробович.
«Учора наші російські сусіди пригрозили навчити нас декомунізації. Вочевидь, на танках. Ми не потребуємо такої допомоги. Радимо почати з пам’ятників Дзержинському та іншим чекістам у Російській Федерації, осмислення досвіду, звільнення незаконно засуджених політичних в’язнів, зокрема, Юрія Дмітрієва»,- наголосив пан Антон.
На його думку перевага України якраз в тому, що в нас є достатньо просторів для діалогу, дискусій і комунікації щодо складних тем.
«У нас немає цензури. У нас держава нікого не називає «іноземними агентами». У нас нема законів, які забороняють наукову дискусію щодо історичної спадщини», – наголосив голова Українського інституту національної пам’яті.
Брифінг відбувся в рамках платформи #UAРазом для українських та іноземних ЗМІ, яку запустили Міністерство культури та інформаційної політики, інформаційне агентство "Укрінформ" і Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Як раніше інформувала «УМ», президент РФ Володимир Путін заявив, що Україну в нинішніх кордонах створило керівництво СРСР і тому її можна назвати «Україна імені Володимира Ілліча Леніна».
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Саме 28 березня 2022 року — чотири роки тому було офіційно оголошено про звільнення міста Ірпінь поблизу столиці. Це день однієї з найбільших перемог в рамках битви за Київ >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>