У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Куратор виставки «За волю України!» Юрій Савчук під час презентації колекції унікальних зображень Тризуба. (Фото: warmuseum.kiev.ua)
Рівно 30 років тому, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України своєю Постановою «Про Державний герб України» затвердила тризуб як малий герб нашої держави.
З цієї нагоди Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував колекцію унікальних зображень символу волі українців.
Як повідомляє Україна молода, колекцію унікальних зображень Тризуба презентував журналістам гендиректор Музею, куратор виставки «За волю України!» Юрій Савчук напередодні.
Науковець розповів про історію унікальної реліквії, її долю та історичне значення.
За його словами, Українське військо в 1917–1921 рр., як і нині, стояло на сторожі державності. Усіх вояків тих часів об’єднував знак волі – тризуб.
«Цей символ відомий іще з доби середньовіччя. Проте найрізноманітніші варіації його зображень залишив нащадкам період Української революції 1917–1921 рр., коли Знак Княжої Держави Володимира Великого вперше почав символізувати Україну новітньої доби. Сталося це теж у лютому. 104 роки тому тризуб затверджено Державним гербом УНР», - каже кандидат історичних наук.
Пан Савчук зазначив, що понад сотню стилістичних версій тризуба в контексті різноманітних геральдичних композицій, виконаних аквареллю, можна побачити у просторі українсько-американської виставки «За волю України!».
Ці зображення є унікальним ілюстративним матеріалом «Альбому уніформ Української Армії та Фльоти за доби Визвольної боротьби 1917–1921 рр.» геральдика Миколи Битинського.
В експозиційних залах відбувається світова прем’єра унікального зібрання державницької символіки. Стилізація тризуба більш ніж у сотні варіацій – безпрецедентний художній акт, творчий експеримент без аналогів не тільки в українській, а й у світовій практиці.
Даний альбом був створений у м. Прага в 1937 р. до 20-річчя відродження українського війська. Під час Другої світової війни безцінне геральдичне зібрання вивезли до Німеччини, а в повоєнний час – до США.
Первісно воно налічувало 186 аркушів зображень однострою українського війська та унікальних авторських стилізацій тризуба. Нині більша його частина зберігається у фондах Українського музею та бібліотеки у Стемфорді (США). Невеличка частка – в колекції Музею Шереметьєвих (м. Київ).
«Нині ж уперше за 85 років усі шість розділів альбому, представлені збереженими 134 аркушами, зібрані й експонуються в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Вони дають змогу сповна реконструювати творчий задум автора – учасника Визвольних змагань 1917–1921 рр., насолодитися розмаїттям кольорових стилізацій тризуба – головного символу Незалежної України. Ці роботи були свідками рішучих кроків українців на шляху розбудови власного війська та державності», - наголосив гендиректор Музею.
Юрій Савчук також наголосив: «Історія тризуба сягає тисячоліть. Однією зі сторінок нашої історії, яка подарувала нам найбільшу кількість зображень, варіантів і стилізацій тризуба, є доба Визвольних змагань початку ХХ ст. Тут, у цьому залі, відкривається панорама унікальної пам’ятки, яка експонується вперше з часу свого створення. Це світова прем’єра. Мені надзвичайно приємно, що цей захід відбувається саме в стінах Національного музею історії України у Другій світовій війні».
Цікаво, що у просторі виставки відбуваються дитячі проєкти, серед яких – «Сам собі геральдист». Юні художники створюють тризуби, які своєю чергою лягають в основу музейної анімації.
Міжнародний музейний проєкт «За волю України!», в якому представлено 250 артефактів із 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США, триватиме до 31 травня 2022 р.
Музейники закликають усіх бажаючих устигнути побачити унікальні артефакти й відчути дух Визвольних змагань початку ХХ століття.
ДОВІДКА «УМ»
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний Герб України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.
Проєкт герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.
Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба. Зображення герба мусило розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба із вказаними пропорціями щита і тризуба.
28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, яка у Статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом Великого Державного Герба України. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний Герб України.
Згідно з Конституцією великий Державний герб мусив встановлюватися в майбутньому, окремим законом Верховної Ради України, з урахуванням малого герба та герба Війська Запорізького.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>