Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Євдоким Третяк – комуніст, організатор Голодомору в селі та вбивця отамана-холодноярця Чорного Ворона. (Фото з архіву Василя Кураша)
Закони України про декомунізацію досі фактично не діють у селі Вікнине Звенигородського району Черкаської області.
Адже тут досі не перейменували центральну вулицю, яка носить ім'я Євдокима Третяка – комуніста, організатора Голодомору в селі та вбивці легендарного отамана-холодноярця Чорного Ворона.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Музей Голодомору в соцмережах.
«Євдоким Третяк є документально зафіксованим убивцею отамана Чорного Ворона – героя, оспіваного в романі Василя Шкляра.
Маємо витяг із протоколу засідання президії Черкаської окружної комісії комнезамів (комітет незаможних селян - ред.) від 1923 року, де Третяка просять нагородити орденом Червоного Прапора за вбивство відомого отамана Чорного Ворона», - розповів директор школи села Вікнине Василь Кураш у коментарі Укрінформ.

І додав: «Його син показував мені фотографію убивства отамана. Чорного Ворона оточили в хаті, з якої він вирвався й побіг. Однак біля копиці сіна отамана застрелили. На фото стоїть Євдоким Третяк, а поруч лежить Чорний Ворон. У отвір від кулі в голові напхано сіна».
Зазначається, що після виходу закону про декомунізацію, попри звернення до сільської ради, вулицю так і не перейменували.
Пан Кураш збирався звернутися до голови Черкаської ОДА, щоби він перейменував своїм рішенням, але сільрада запевнила, що зробить це сама. Однак перейменування не відбулося. Зараз директор сільської школи написав звернення до Катеринопільської селищної ради, якій підпорядковується Вікнине.
Селищний голова Катеринополя Володимир Коваленко стверджує, що діє відповідно до закону. За його словами, через два місяці центральна вулиця Вікниного отримає нову назву. Окрім неї перейменують провулки Карла Маркса й Фрідріха Енгельса в Катеринополі, провулок Георгія Жукова в селі Петраківці та вулицю Валентини Терешкової, яка підтримала агресію проти України, в Пальчику.
«Раніше люди не дуже підтримували пропозицію перейменування. Боялися, що доведеться мати багато паперової тяганини. Але проблема вирішується простою відміткою в паспорті», – розповів Коваленко.
Письменник Василь Шкляр зазначив, що з великою вірогідністю йдеться про вбивцю саме того Чорного Ворона, якого він героїзував у своєму романі.
«Всього було п’ять отаманів із іменем Чорний Ворон. Але дуже схоже, що це саме той отаман з роману. Вважається, що його справжнє прізвище було Черноусов. Думаю, це теж псевдо. Справжнє прізвище – Білоус», - вважає письменник.
За словами ж Кураша, Третяка в 1921 призначили головою волосного ревкому. У часи Голодомору він відбирав у селян їжу й одяг і, за чутками, розстріляв у яру кілька селян. Помер у 70-х роках минулого століття. Похований у Вікниному.
Як повідомляла «УМ», Український інститут національної пам'яті спільно з Творчою майстернею Bober Film Studio присвятили новий історичний ролик «І повіє вогонь новий з Холодного Яру» учасникам масового селянського антибільшовицького руху, який сто років тому охопив практично всю Україну.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>