Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Євдоким Третяк – комуніст, організатор Голодомору в селі та вбивця отамана-холодноярця Чорного Ворона. (Фото з архіву Василя Кураша)
Закони України про декомунізацію досі фактично не діють у селі Вікнине Звенигородського району Черкаської області.
Адже тут досі не перейменували центральну вулицю, яка носить ім'я Євдокима Третяка – комуніста, організатора Голодомору в селі та вбивці легендарного отамана-холодноярця Чорного Ворона.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Музей Голодомору в соцмережах.
«Євдоким Третяк є документально зафіксованим убивцею отамана Чорного Ворона – героя, оспіваного в романі Василя Шкляра.
Маємо витяг із протоколу засідання президії Черкаської окружної комісії комнезамів (комітет незаможних селян - ред.) від 1923 року, де Третяка просять нагородити орденом Червоного Прапора за вбивство відомого отамана Чорного Ворона», - розповів директор школи села Вікнине Василь Кураш у коментарі Укрінформ.
І додав: «Його син показував мені фотографію убивства отамана. Чорного Ворона оточили в хаті, з якої він вирвався й побіг. Однак біля копиці сіна отамана застрелили. На фото стоїть Євдоким Третяк, а поруч лежить Чорний Ворон. У отвір від кулі в голові напхано сіна».
Зазначається, що після виходу закону про декомунізацію, попри звернення до сільської ради, вулицю так і не перейменували.
Пан Кураш збирався звернутися до голови Черкаської ОДА, щоби він перейменував своїм рішенням, але сільрада запевнила, що зробить це сама. Однак перейменування не відбулося. Зараз директор сільської школи написав звернення до Катеринопільської селищної ради, якій підпорядковується Вікнине.
Селищний голова Катеринополя Володимир Коваленко стверджує, що діє відповідно до закону. За його словами, через два місяці центральна вулиця Вікниного отримає нову назву. Окрім неї перейменують провулки Карла Маркса й Фрідріха Енгельса в Катеринополі, провулок Георгія Жукова в селі Петраківці та вулицю Валентини Терешкової, яка підтримала агресію проти України, в Пальчику.
«Раніше люди не дуже підтримували пропозицію перейменування. Боялися, що доведеться мати багато паперової тяганини. Але проблема вирішується простою відміткою в паспорті», – розповів Коваленко.
Письменник Василь Шкляр зазначив, що з великою вірогідністю йдеться про вбивцю саме того Чорного Ворона, якого він героїзував у своєму романі.
«Всього було п’ять отаманів із іменем Чорний Ворон. Але дуже схоже, що це саме той отаман з роману. Вважається, що його справжнє прізвище було Черноусов. Думаю, це теж псевдо. Справжнє прізвище – Білоус», - вважає письменник.
За словами ж Кураша, Третяка в 1921 призначили головою волосного ревкому. У часи Голодомору він відбирав у селян їжу й одяг і, за чутками, розстріляв у яру кілька селян. Помер у 70-х роках минулого століття. Похований у Вікниному.
Як повідомляла «УМ», Український інститут національної пам'яті спільно з Творчою майстернею Bober Film Studio присвятили новий історичний ролик «І повіє вогонь новий з Холодного Яру» учасникам масового селянського антибільшовицького руху, який сто років тому охопив практично всю Україну.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>