Пам'ятник Василю Вишиваному відкрили на Лук'янівці у Києві

17:37, 20.05.2021
Пам'ятник Василю Вишиваному відкрили на Лук'янівці у Києві

Ерцгерцог Австрії Вільгельм Габсбург - Василь Вишиваний понад усе любив Україну.

Бронзовий пам’ятник Василю Вишиваному відкрили на День вишиванки, 20 травня, у середмісті Києва – у сквері на вулиці Іллєнка, 39,  неподалік станції метро Лук’янівська.

 

Про це повідомляє Україна молода у четвер.

 

Автори пам’ятника — скульптори Михайло Горловий та Олександр Фурман.

 

Вільгельм Габсбург – таке справжнє ім’я цього діяча. Він – ерцгерцог Австрії зі старовинного роду Габсбургів, однієї з найбільших та наймогутніших династій Європи, був полковником Українських січових стрільців.

 

Його походження іде  від гілки Габсбургів-Лотаринзьких, він був племінником імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа.

 

Своє прізвисько Вишиваний ерцгерцог отримав під час Першої світової війни, коли служив офіцером 13-му уланському полку австро-угорської армії.

 

Цей полк переважно складався з українців, з якими молодий австрійський князь потоваришував та досконало вивчив українську мову. Один із його побратимів подарував йому вишиванку, яку той почав постійно носити. Саме через це його прозвали «Вишиваним».

 

Знайомитись з українською культурою він почав ще за часів його дитинства, коли його батьки переїхали до маєтку в польському місті Живець (на заході тодішньої провінції Галичина).

 

Василь Вишиваний  інкогніто подорожував Гуцульськими селами та Карпатськими горами і згодом дуже захопився українською мовою та культурою. Вільгельм був великим поціновувачем творів Івана Франка, Василя Стефаника та Тараса Шевченка.

 

Після поразки Росії у війні в 1918 році та встановленням влади Павла Скоропадського в Україні, Василя Вишиваного було призначено командиром австрійської «Групи архікнязя Вільгельма», до складу якої увійшли сформований в 1914 році легіон Українських січових стрільців, який він вберіг від розформування після передислокації їх на територію України.

 

Він продовжував співпрацювати з українською владою і за часів Директорії, отримав чин полковника армії УНР, однак згодом виїхав з України на знак протесту проти Варшавського мирного договору з Польщею, за яким полякам відійшла західна Україна.

 

Вишиваний  постійно перебував під наглядом спочатку німецького Гестапо, а після поразки Німеччини ним зацікавились і радянські спецслужби. В 1947 році його звинуватили у звʼязках з ОУН та посадили під арешт спочатку до Карлсбадської тюрми в Чехії, а згодом перевели до Лукʼянівської в’язниці у Києві, де його протримали півроку в режимі постійних допитів.

 

Вільгельма збирались увʼязнити до радянських таборів на 25 років, однак вирок так і не привели в дію: Василь Вишиваний помер в 1948 році від туберкульозу, який сформувався через погані умови утримання.

 

Місце поховання Вишиваного невідоме, найімовірніше його поховали біля огорожі Лукʼянівського цвинтаря.

 

Як повідомляла "УМ", ініціювала вшанування Вишиваного у Києві громадська спілка "Музичний батальйон".