Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Цього дня, у 1918 році, на засіданні Малої Ради, Тризуб був затверджений державним гербом Української Народної Республіки. Своє рішення Рада обгрунтувала тим, що це є знак Київської Держави часів Володимира Святого.
Проте, історія українського герба почалась ще задовго до правління Володимира. Одне з перших зображень тризуба на наших теренах зафіксоване на знахідках періоду Трипільської культури IV-III тис. до н. е. Згодом його почали активно використовувати пращури сучасних українців. Археологічні розвідки на Полтавщині та Київщині підтверджують, що на землях Центральної України тризуб був відомий як символ влади, знак родових старійшин або племінних вождів у VI-VIII ст.
В період розквіту Київської Русі, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території - від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви.
Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві. Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і аж до ХХ століття тризуби майже не використовувались. Іноді вони зустрічалися в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі гетьмани, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.
Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський. В наші часи конкурс щодо створення проекту Державного герба України, відповідно до Постанови Верховної Ради, був оголошений 24 червня 1991 року (тобто ще за існування СРСР).
Під егідою Комісії з питань культури і духовного відродження ВР було створено робочу групу–журі з народних обранців, істориків, мистецтвознавців, музейників. 4 жовтня 1991 року експертна група підбила підсумки конкурсу. Для участі в ньому надійшло понад 200 робіт (усі вони тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління).
Важливо, що 192 з них містили зображення тризуба у різних контекстах. Переміг у конкурсі проект історика–геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького. Зрештою, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>