Непокарана зрада, або велика російська операція проти примирення України та Польщі
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
12 лютого 2015 року на саміті у Мінську після багатогодинних переговорів Нормандської четвірки було затверджено Комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей (Протокол від 5 вересня 2014 року та Мінський Меморандум від 19 вересня 2014 року) з метою деескалації збройного конфлікту на Соді України. Документ підписали канцлер ФРН Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд, президент України Петро Порошенко, президент РФ Володимир Путін. Було також прийнято Декларацію лідерів України, Франції Німеччини і РФ.
Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод передбачав негайне і всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України; відведення всіх важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки; ефективний моніторинг і верифікацію режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ; звільнення всіх заручників; безпечний доступ, доставку, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги серед цивільного населення.
Крім того, передбачалося відновлення соціально-економічних зв’язків між окупованими територіями та рештою території України; відновлення банківської системи; відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України в усій зоні конфлікту; виведення всіх іноземних збройних формувань; військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ.
П'ятий президент України Петро Порошенко у колонці на сайті Української правди охарактеризував ті переговори як найжахливішу ніч у його житті. "Виснажливий дев'ятнадцятигодинний марафон з Путіним, холодним, жорстоким і глибоко ворожим до України "переговорником" – ніщо у порівнянні з тим потрясінням, яке випало перед тим пережити східноукраїнському місту (Краматорську - ред.)… 64 поранених, 17 загиблих внаслідок російського ракетного обстрілу", - згадує він.
За словами Порошенка, ключовим завданням Мінська-2 було зупинити наступ російських регулярних військ, запобігти оточенню українських військових.
"Ми не прийняли жодних ультиматумів і завдяки підтримці наших німецьких та французьких партнерів домоглися рішення про припинення вогню без попередніх умов", - заявив він і нагадав, що Путін наполягав, що в умовах нібито повного, за його даними, оточення близько восьми тисяч українських бійців саме він має диктувати умови: підняти білий прапор, залишити техніку і здатися в полон.
"Ми чітко заявили, що оточення немає, а наші зброю не складуть. Але для того, щоби переконати в цьому усіх учасників зустрічі, на деякий час українська делегація перемістилася в окреме приміщення. Звідти, через лінію закритого зв'язку, ми комунікували з Генеральним штабом. Врешті-решт отримали чітке повідомлення, що наші тримають оборону по лінії, визначеній у Мінську 19 вересня 2014 року, і оточення не допустять", - розповів експрезидент.
Спільна жорстка позиція України, Німеччини та Франції привела до того, що Москва погодилася на припинення вогню з 15 лютого, додав він.
"Ніколи не ідеалізував і не ідеалізую Мінськ. І нікому не бажав би опинитися в таких обставинах, які були в лютому 2015 року. Не маючи ресурсу здолати Росію у військовому плані, ми тоді переграли її дипломатично і тим самим врятували Україну. Завдяки мужності наших воїнів під Дебальцевим та на інших ділянках фронту", - наголосив Порошенко.
17 лютого 2015 року Рада Безпеки ООН у своїй резолюції 2202 (2015) щодо ситуації на Сході України одностайно схвалила Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод.
Питаннями виконання всіх складових Мінських домовленостей опікується Тристороння контактна група з проведення переговорів і врегулювання ситуації на Донбасі.
Саме сьогодні відбудеться її чергова зустріч у Мінську.
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
У східній Англії археологи виявили рідкісну монету 287 року нашої ери із зображенням римського узурпатора Караузія, який протягом семи років правив Британією та північною Галлією. >>