Сила критичної маси українського духу. Шлях до відновленої Незалежності
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Дерев'яні перекриття даху Староакадемічного (Мазепиного) корпусу Могилянки. (Фото з ФБ-сторінки Юрія Паніна)
Реставраційні роботи розпочато у Староакадемічному (Мазепиному) корпусі Києво-Могилянської академії, що належить до ансамблю Братського монастиря по вул. Г. Сковороди, 2 у Подільському районі столиці.
Історична будівля Староакадемічного корпусу відома більшості українців за зображенням на 500-гривневій купюрі.
Про початок реставрації повідомив викладач Могилянської школи журналістики Юрій Панін у Facebook.

«А ви були колись під дахом Староакадемічного корпусу? А ми були і зафіксували унікальні дерев'яні перекриття і їх жахливий стан. Добре, що вже почався процес реставрації», - написав пан Панін і виклав світлини з даху.

Інша працівниця Могилянки Катерина Максим написала про початок реставраційних робіт у своєму дописі у Facebook: «Чомусь відчуваєш себе на велетенському кораблі в океані десь поруч з екватором. Чи то конструкції нагадують, чи запах нагрітого дерева, чи 70 градусів? Не вистачає лише похитування на хвилях. Хоч, якби цього року не починалась реставрація, то років за десять і похитування було б».
Зазначимо, що наприкінці червня Національний університет "Києво-Могилянська академія" повідомляв у соцмережах, що в процесі реставрації Староакадемічного корпусу в першу чергу укріплять основи фундаментів і стіни, а також прокладуть гідроізоляцію.
«А вже після цього, на укріплених фундаментах і стінах можна буде замінити дах і ненадійні перекриття», - йшлося в одному з дописів спільноти «Реставрація в НаУКМА» у Facebook.
Додамо, що наприкінці 2016 року було оприлюднено відкритий лист "Могилянка потребує невідкладної допомоги держави у порятунку відомої пам’ятки архітектури – Староакадемічного (Мазепиного) корпусу".
Науковці просили усіх небайдужих долучитися таким до порятунку будівлі. На той час вартість реставрації складала понад 80 млн. грн.

Довідка «УМ»
Будівля Староакадемічного корпусу закладена у 1703 р. коштом випускника Києво-Могилянської академії гетьмана Івана Мазепи саме для потреб Академії. Корпус кілька разів перебудовувався, але ніколи не змінював свого освітнього, наукового, культурного призначення.
У стінах Староакадемічного корпусу навчалися філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, письменники Іван Нечуй-Левицький та Петро Гулак-Артемовський. Тут народжувалась українська наука, філософія, модерна література, музика, архітектура, медицина. Тут творилась українська культура та історія нашої держави.
Староакадемічний завжди був і є символом, осердям Києво-Могилянської академії, матеріальним втіленням особливої атмосфери Могилянки.
З-поміж 11 пам’яток історії та архітектури, розташованих на території Києво-Могилянської академії, що входить до Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», саме Мазепин корпус – найвідоміший. Тут розташована Дослідницька бібліотека з унікальними книжковими колекціями, тут відбувалися найурочистіші події в житті Академії та всієї України.
Проте зараз будівля перебуває на межі загибелі і майже не експлуатується, оскільки перебуває у вкрай незадовільному стані та потребує невідкладної реставрації.
Від 1993 р. і донині Могилянка за рахунок власних коштів, переважно благодійних, забезпечувала збереження та поточний ремонт будівлі, зокрема – укріплення 70% фундаментів, реставрацію Благовіщенської церкви. 2011 року було започатковано благодійний проект «Реставрація», коштом якого проведено технічні експертизи та розроблено частину проектної документації .
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>
Нещодавно у Музеї історії міста Києва презентували «Щоденник Катерини Савенко». >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
У східній Англії археологи виявили рідкісну монету 287 року нашої ери із зображенням римського узурпатора Караузія, який протягом семи років правив Британією та північною Галлією. >>