До 170-річчя Івана Франка створюють 12 VR-синглів для голосу та фортепіано
До 170-річчя Івана Франка створюють12 VR-синглів для голосу та фортепіано на слова знакового письменника і діяча. >>
До Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини додали традицію виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» (Фото МКІП)
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України увійшла традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець на Івано-Франківщині.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Міністерства культури.
Такий танець виконують у селі Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області. Ще традиція поширена в передмісті Праги (Чехія), Парижу (Франція), у Португалії та Польщі — там проживають уродженці села.
Танець тісно пов’язаний з обрядовістю Великодня або Провідної неділі. Раніше він був пов’язаний з приходом весни. Техніка виконання танцю перегукується з відомим «кривим танцем», а з прийняттям християнства «Сербен» почали виконувати на Великдень.
Танець виконують чоловіки різного віку, хоч є й жіночі ролі. Наприклад, жінки виконують словесний гаївковий супровід і таким чином завдають ритм танцю.

Танець передбачає ритуальний обхід храмів села — місцеві кажуть, що «йдуть сербена». Самому танцеві передують запалення ритуальних вогнищ на найбільших пагорбах села.
Танець починає старший церковний брат. Він тримає в руках символ «старшинства» у «сербені» — топірець. За ним у вервицю танцю стає й священник Української греко-католицької церкви. Далі підходять інші чоловіки, юнаки та хлопчаки, вони запрошують усіх рідних і гостей і беруться за руки.
Танець триває кілька годин. «Сербен» неначе символізує магічне коло, яке охоронятиме село аж до наступного Великодня. З часом танець набув об’єднувального значення, адже поєднує він парафіян православного і греко-католицького храмів, а сам хід ритуального танцю передбачає почерговий обхід обох церков. Це сприяє міжконфесійній злагоді.

Як повідомляла УМ, нацперелік нематеріальної культурної спадщини України доповнено 4 новими елементами.
До 170-річчя Івана Франка створюють12 VR-синглів для голосу та фортепіано на слова знакового письменника і діяча. >>
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
Дві поштові марки, присвячені Дню української пісні, ввела в обіг «Укрпошта»: нові випуски отримали назви «Колискова» та «Мов до шлюбу вбралася калина». Тираж кожної марки становить 300 тисяч примірників. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>