Церемонія нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022-2023 років відбулася біля розстріляного пам’ятника Кобзарю у селищі Бородянка Бучанського району на Київщині у неділю, 20 серпня.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє заступниця головного редактора «УМ» Валентина Самченко з місця події та сайт Шевченківського комітету.
Місце для заходу обрано не випадково. Навесні 2022 Київщина пережила велику кількість драматичних подій: окупацію російськими військами, численні воєнні злочини, масові руйнування. Водночас, саме Бородянка стала своєрідним символом незламності з її шафкою та майоліковим півником, які «тримаються, як і ми всі». А також пам’ятником Тарасу Шевченку, розстріляним, але непереможним.
«Шановні лауреати Шевченківської Премії! Сьогодні тут, у Бородянці, в цьому сакральному місці, біля пам’ятника Тарасу Шевченку, простріленого, але нескореного та незламного, ми відзначаємо лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022-2023 років.
Навесні 2022 року Київщина стала форпостом захисту столиці України від рашистської навали. За ці 543 дні широкомасштабного вторгнення ми продемонстрували усьому світу свою волелюбність і незламність, а деокупація Київщини тоді дала тверду впевненість, що кожен клаптик української землі буде звільнено від окупантів», - наголосив під час виступу голова Шевченківського комітету Євген Нищук.
За його словами, у перші тижні повномасштабної війни він, разом із бойовими побратимами, мав честь боронити підступи до столиці на рубежі Стоянка – Ірпінь – Гостомель.
«Й наприкінці березня перебуваючи тут у Бородянці і дивлячись на розбомблений росіянами будинок та непохитного Тараса, я по-новому зрозумів його формулу, що стала емблемою українського буття – «і мертвим, і живим, і ненародженим…». Вона охоплює минуле, теперішнє й майбутнє. В буттєвості Шевченкового слова переплетено зриме та незриме, фізично явлене й вловлюване тільки радарами душі», - підкреслив пан Нищук.
Зауважимо, що з огляду на постійні атаки ворога, вшанування лауреатів Шевченківської премії проходить аскетично, проте в чині незламності. Організатори обрали такий формат саме з питань безпеки, щоб ризикувати життями співгромадян. За цієї ж причини також офіційно не оголошували про місце й час вручення Шевченківської премії публічно.
Голова Шевченківського комітету констатував: «Ми представляємо світові новий культурний контент: літературу й музику, театр і кіно, візуальні мистецтва й наукові дослідження про слово та культуру. Сьогодні культура й фронт разом! Митці роблять усе, щоб підтримати незламний дух на фронті, а фронт дає можливість жити і продовжувати працювати та створювати культурні візії світового рівня».
Після церемонії нагородження відбувся концерт, в якому взяли участь Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Верьовки, актор Олексій Паламаренко, гурти «Тельнюк: Сестри» та «Хорея козацька» – лауреати цьогорічної Шевченківської Премії.
Також виступили бандурист Тарас Компаніченко, письменниці Ірина Цілик, Тамара Горіха Зерня та Наталія Ворожбит, режисерка Тамара Трунова та інші.
Виступ «Хореї Козацької» під час церемонії нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022-2023 років (Відео Валентини Самченко).
Нагадаємо, Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія – державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.
Як повідомляла «УМ», лише 28 липня президент Зеленський оголосив про присудження Шевченківської премії 2023 року, приуроченої до Дня української державності, хоча традиційно ця премія вручалася до дня народження Тараса Шевченка.
У червні Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка вирішив відмовитися від скандальної нової номінації «За внесок у перемогу», яку пропонували на рівні Офісу президента. Відтак, у 2023 році переможців у цій номінації не визначали. Запровадження номінації відклали на наступний рік.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>