Юрій Макаров поступив по європеськи. Напередодні звільнення на одному з етерів він сказав: "Я цю кашу заварив - мені й відповідати!" (Фото: Фейсбук Yuri Makarov.)
Юрій Макаров, Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, пішов з посади. Цьогоріч навколо премії розгорівся скандал — уперше за багато років премію не вручили 9 березня, у день народження поета.
Як інформує УМ, про це 13 березня Юрій Макаров повідомив у Фейсбуці.
Коментуючи скандал навколо запізнілого оголошення лауреатів, Макаров розповів, що це була його ідея – запровадити додаткову номінацію «За внесок у перемогу» і перенести оголошення переможців на 22 травня.
«Я виступив з ініціативою доповнити список номінацій додатковими преміями «За внесок у перемогу». Я виходив із того, що цьогоріч комітет не визнав за можливе присудити нагороду в двох номінаціях, а тимчасом від початку повномасштабної війни з’явилася неймовірна, неуявна кількість вартісних мистецьких творів, проєктів і явищ, які робляться на ентузіазмі й у буквальному сенсі наближають нашу перемогу», — розповів Макаров.
Він додав, що пропозиція виникла майже експромтом, але під час зустрічі діячів культури з президентом України 9 березня ідея отримала підтримку. «Офіс президента пристав на мою ініціативу, затримав оприлюднення результатів конкурсу 2023, щоб оголосити переможців усіх разом 22 травня», — зазначив він.
Макаров пояснив, що саме він виступив з ініціативою доповнити список номінацій додатковими преміями «За внесок у перемогу».
Утім це рішення «наштовхнулося на агресивне нерозуміння», і чимало представників мистецької спільноти й громадян сприйняли цей крок як політичну спекуляцію, намагання влади призначити «своїх» висуванців або применшити вагу вже визначених лавреатів.
«Оскільки я мимоволі виступив «збудником» нікому не потрібних конфліктів у команді й, на жаль, значно ширше, обурення небайдужих громадян, після довгих роздумів не бачу іншого виходу, як скласти з себе повноваження голови й члена Комітету», — резюмував він.
Також з Комітету вийшла художниця Влада Ралко. Про це вона повідомила «Суспільне Культура».
Ралко зазначила, що скласти мандат вона вирішила ще в лютому, і склала повноваження 18 лютого 2023 року.
Як повідомляла УМ, Скандальна Шевченкіана: одного з лауреатів премії звинувачують у зв’язках з московією.
У цей день в 1838 році в с. Стеблів, Богуславського повіту Київської губернії, російської імперії, народився один із найяскравіших українських письменників, лінгвістів, етнографів та фольклористів – Іван Нечуй-Левицький. >>
Історичний будинок купця Логвінова на вулиці Казиміра Малевича, 127, Київрада на засіданні у минулий четвер передала під забудову. >>
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
У Києві, за адресою провулок Киянівський, 13–21, в межах кількох археологічних памʼяток: «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір» - Київська міська державна адміністрація планує створити паркінг на 320 машин. >>
