Новатора українського театру Леся Курбаса 84 роки тому розстріляли в урочищі Сандормах

В урочищі Сандармох (Республіка Карелія, РФ)  3 листопада 1937 року було розстріляно реформатора українського театру, засновника українського театру-студії «Березіль», режисера, актора, драматурга, публіциста та перекладача — Леся Курбаса.

Про це нагадує Україна молода в середу. 

Лесь Курбас представник «Розстріляного відродження». На його честь названо Львівський академічний театр.

 «Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати», - якось сказав новатор українського театру, видатний режисер, актор і драматург.

Він став реформатором українського театру, відмовившись від "шароварщини" й створивши театр європейського рівня.

Сучасні мистецтвознавці називають його режисером-авангардистом, що значно випередив свій час, його творчість і спадщину вивчають і викладають практично у всіх театральних вищих закладах Європи і світу.

Повне ім’я Курбаса – Олександр-Зенон. Народився в родині  мандрівних акторів Степана й Ванди Курбасів-Яновичів в Самборі, що біля Львова. Дитинство пройшло в селі Старий Скалат (нині - Тернопільщина) у діда Пилипа Курбаса, пароха місцевої церкви.

Навчався в Тернопільській гімназії, у Віденському університеті (вивчає германістику й славістику. У Відні закінчив драматичну школу вільного слухача при Віденській консерваторії. У 1908 р. у зв’язку зі смертю батька, Курбас перевівся на 3 курс Львівського університету. Вивчав українську й німецьку філологію.

У 1922 році Лесь Курбас засновує театр "Березіль".  У 1925 р.  Лесь Курбас першим у країні отримав театральну медаль Парижа. Цей театр змушував людей думати, коли думати заборонялося.

Театр «Березіль» (1922-1934) став одним з лідерів світового театрального мистецтва і виявився небезпечним у Радянському Союзі своїм "українським націоналізмом".

Сам Курбас був надзвичайною людиною. Колеги казали про нього: «Він був справжній європеєць. У нього не можливо було не закохатися». І його кохали, і він кохав. Найвідоміша історія любові Леся – про кулю у серці. Мовляв, під час роботи у трупі Львівського театру товариства «Руська бесіда» 26-річний Курбас закохався у акторку Катерину Рубчакову. Вони грали закоханих і Лесь закохався до нестями. На гастролях у Кракові він вирішив освідчитися Катерині. У неї був чоловік і діти, тому вона лише розсміялася від такої пропозиції. Лесь образився настільки, що хотів накласти на себе руки і вистрелив у груди.

На щастя, куля пройшла біля серця. Його життя вдалося врятувати. Проте кулю лікарі не змогли видалити. Вона залишилася з ним на все життя.

Своє справжнє кохання Курбас зустрів у Києві. Її звали Валентина Чистякова, вона займалася у танцювальній студії, у приміщенні, де знаходився «Молодий театр». Дівчинці було 18, водночас Курбасу — 31.

На першому побаченні він самовпевнено сказав Валентині: «Ти будеш моєю дружиною». Запропонував їй роль у своєму «Молодому театрі». Вона без вагань погодилася, незважаючи на те, що була росіянкою і говорила лише російською. 6 вересня 1919 року вони побралися. Курбас ніколи не зрадив дружину, вони прожили 15 щасливих років. На жаль, дітей подружжя не мало.

У 1933 Курбаса звільнили з посади керівника «Березоля». Акторів змусили підписати на нього доноси. Курбас поїхав до Москви, де його невдовзі заарештували та засудили до тюремного ув’язнення на 5 років. Спершу генія театру відправили на будівництво Біломор-Балтійського каналу. Згодом на Соловки. Він не втрачав надії, був романтиком до самого кінця. Але у 1937 його засудили до страти та розстріляли в урочищі Сандармох. В той самий день вбили і його творчого друга Миколу Куліша.

Дружина Курбаса до останнього не знала, що сталося з чоловіком. Через кілька років після арешту їй прийшла звістка, що чоловік помер від крововиливу. Чистякова відчувала, що це неправда, але так і не дізналась, як він помер.

Його вклад у розвиток театру прирівнюють до вкладу видатних європейських режисерів. Однак, на відміну від них, через сталінський режим йому не вдалося повністю реалізувати свій потенціал. Курбаса було вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправили на Соловки. 3 листопада 1937 року після повторного суду його було розстріляно, а 1957 року реабілітовано посмертно.

Неповторний творець, геній своєї справи та митець від народження він не був створений для тих часів. «Комунізм несумісний з природою людини, як вогонь з водою», - казав Лесь. Комунізм хотів спалити його талант, але не зміг. Його вогнище досі горить у наших серцях.

Як повідомляла УМ, 2 листопада 1708 року, сталася Батуринська трагедія, або «Різанина в Батурині», коли під час каральної операції російські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили гетьманську столицю Батурин і зруйнували її.