Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» здійснив аудіо та відеозапис думи Володимира Павліковського «Дніпрова Сага» на вірші Тараса Шевченка.
Рік, що минає, став роком випробувань не лише для простих громадян. Чи не найболючіше локдаун та карантин ударив по творчих колективах, які опинилися в умовах вимушеної ізоляції від глядачів. Для того, щоб підтримати митців у непрості часи, Український культурний фонд запровадив програму інституційної підтримки творчих проєктів.
Завдяки цій підтримці напередодні Нового року Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» реалізував свій давній задум – здійснив аудіо та відеозапис вокально-оркестрової партити-думи Володимира Павліковського «Дніпрова Сага» на вірші Тараса Шевченка. Твір складається із 12 частин, у яких звучать відомі рядки «У нашім раї на землі», «За байраком байрак», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші фрагменти з поезій Кобзаря.
Прем’єра «Дніпрової Саги» відбулася в 2014-му році, але протягом шести років тривала робота над остаточним варіантом твору.
«Це був надзвичайно цікавий і, в той же час, складний процес, потрібно було врахувати багато складових: від ідеї, композиторського задуму, до втілення в інструментальному складі нашого ансамблю – розширеного складу народних «Троїстих музик» (2 скрипки та альт, 2 етно-духовика, 2 перкусіоністи, цимбаліст і бандурист, контрабас і солістка).
Ми дуже багато експериментували, вивчали та опрацьовували буквально такт за тактом. Необхідно було втілити виписані композитором неймовірно цікаві музичні гармонії та звороти, в залежності від смислового змісту композицій вибирали українські етно-духові та поєднання ударних інструментів.
Надзвичайно цікава, творча і відповідальна робота була над вокальними партіями, адже солістці Олені Кулик голосом народного ліричного сопрано потрібно було створити, змалювати різнохарактерні, часом контрастні образи: епічно-героїчний у «Інтерлюдії» та «Постлюдії», ліричний «У нашім раю на землі», драматичний «За байраком байрак», містично-романтичний «Дума», грайливо-танцювальний «Тече вода з під явора» тощо. Зрештою, нашою дружньою творчою командою ми створили твір, який, на наш погляд зазвучав, і ми раді, що тепер можемо презентувати його набагато ширшій аудиторії», - розповідає художній керівник ансамблю Любомир Матейко.
«Для мене «Дніпрова Сага» - це в першу чергу потужна сила Слова. Слова поетичного, надзвичайно мелодійного і виразного за суттю. Тут особливо нічого не потрібно було «вигадувати», - іди за словом за допомогою музичної мови, можливостей власного голосу, багатством уяви і фантазії. Вслухайся в чар звуків, знайди найбільш відповідний тембр, нюанс, темп, акцент, підкорись силі почуттів і магії відчуттів - і ти вже малюєш співом картину, образ, бурю внутрішнього Я! І вийде Пісня, з текстом або без нього, але обов’язково з незмінною магічною присутністю великого поета – носія думки, сплеску емоції і любови», - ділиться враженнями від роботи і солістка ансамблю Олена Кулик.
Ідея та лібрето «Дніпрової Саги» належить знаному режисеру Василю Вовкуну. До речі, це вже друга творча робота творчого тріо Вовкун – Павліковський – ансамбль «Дніпро»: у 2000 році відбулася прем’єра програми фольклорні метаморфози в стилі українського модерну «Ті, що походять від Сонця». А режисером-постановником нової телепрем’єри «Дніпрова Сага» став відомий музикант і режисер Олесь Журавчак.
Результати спільної праці можна буде оцінити вже найближчим часом – «Дніпрова Сага» має з’явитися на Youtube. Також ведуться переговори про розміщення відео на телеканалах. А артисти ансамблю «Дніпро» дуже сподіваються, що в новому році пандемія відступить і вони зможуть презентувати шанувальникам Шевченкового слова новий твір у живому виконанні.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>