"Ціна правди" розповідає про Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до СРСР та на власні очі побачив Голодомор в Україні.
Відоме британське видання The Guardian визнало стрічку «Ціна правди» (Mr Jones) Аґнєшки Голланд про Голодомор в Україні одним з кращих фільмів року і включило його до свого списку.
Як передає «Україна молода», відповідний список кращих фільмів, серед яких і «Ціна правди», розміщено на сайті видання.
«У Аґнєшки Голланд є реальна історія, яку вона розповідає - історія, про яку мало говорять, - і один, переконливий і приємний персонаж, який її розповідає. Це сильний фільм», - йдеться у публікації.
Фільм «Ціна правди» було створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Польського інституту кінематографії, Kraków Film Commission, ORKA, Kino Świat та компанії Creative Scotland.
Кіно розповідає правдиву історію британського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до СРСР та на власні очі побачив страшні злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні.
У 1933 році вельський репортер Ґарет Джонс шукає свою наступну велику історію. Останні новини приводять його до Москви, де він знайомиться з журналісткою Адою Брукс. Ада відкриває йому очі на «радянську утопію», яка не має нічого спільного з реальністю. І Ґарет, попри погрози, розпочинає розслідування.
Переховуючись від спецслужб СРСР, крок за кроком він розкриває правду про трагедію українського народу: Голодомор, жорстку цензуру, змову та масові репресії. Саме його викриття згодом стануть підґрунтям для роману «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла.
У листопаді 2019 року президент України Володимир Зеленський відзначив орденом княгині Ольги III ступеня режисера фільму «Ціна правди» Аґнєшку Голланд за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу - Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор.
Загалом до рейтингу видання The Guardian увійшли 30 стрічок. Серед них - фільм-тріумфатор цьогорічного «Оскару», відоме південнокорейське кіно «Паразити» та картина-володарка «Золотого глобусу» драма британського режисера Сема Мендеса «1917».
Як повідомляла "УМ", наприкінці минулого року 82% українців визнавали Голодомор геноцидом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голодомор 1932-1933: причиною смерті українців вказували їхню національність.
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
До переліку "Найкращі туристичні села" Всесвітньої туристичної організації ООН (The Best Tourism Villages) – потрапили селища Урич і Ворохта, що розташовані у Львівській та Івано-Франківській областях. >>
Український художник та педагог доби Розстріляного відродження, учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, професор живопису Київського художнього інституту Іван Падалка народився 15 листопада далекого 1894 року. >>
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
У Києві, за адресою провулок Киянівський, 13–21, в межах кількох археологічних памʼяток: «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір» - Київська міська державна адміністрація планує створити паркінг на 320 машин. >>
Сьогодні, 13 листопада, 135 років від дня народження Остапа Вишні (справжн. – Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста. Автор збірок «Діли небесні», «Вишневі усмішки», «Кому веселе, а кому й сумне». >>
