Книги та газети, які залило водою під час зливи у Чернігові, розкладають для просушування просто неба на землі та, навіть, просушують, прасками і фенами. Такий спосіб "порятунку" мокрих книг та газет суперечить нормативним документам, які укладали спеціалісти.
На ютуб-каналі Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка у низці відео показують, як мокрі книги виносять із сховища та розкладають просто неба на землі. У цьому бібліотекарям допомагають волонтери та армійці.
Водночас в ефірі телеканалу 112.ua вийшов сюжет про заходи, які проводять для "порятунку" унікальних видань: для цього документи прасують гарячими прасками, аж пара йде!
"Ми їх рятуємо від цвілі своїми методами: праскою феном", - розповідає журналістам Вікторія Кашнікова, завідувачка відділу документів іноземних мов.
В Україні діють методичні рекомендації щодо порятунку документів після надзвичайних ситуацій. Знайти їх дуже просто - варто лише зайти на сайт Державної архівної служби.
В Чернігівській обласній бібліотеці постраждали понад 52 тисячі одиниць зберігання, серед них 2 тисячі - унікальних.
Найперше, що можна зробити для порятунку великої кількості документів від впливу вологи, - не сушити, а заморозити їх. Але перед заморожуванням потрібно прибрати із них бруд, якого на виданнях багато, адже дощова вода змила вуличні порохи, гілля та нечистоти прямо у сховище.
Заморожування до -30 градусів допоможе вберегти документи від плісняви та забезпечити збереженість фондів.
І лише згодом поступово можна приводити книги і газети до ладу.
Досвід подібних робіт в Україні є: після пожежі в архіві Кам’янець-Подільського у 2003 році змогли врятувати документи саме таким способом.
Просушувати видання потрібно поступово. Способи проведені цих робіт визначені в методичних рекомендаціях "Консерваційно-профілактичне і реставраційне оброблення документів Національного архівного фонду, пошкоджених під час надзвичайних ситуацій".
Мокрі видання потрібно розмістити у сухих приміщеннях, які гарно провітрюються. Варто подбати і про спеціальні прилади для зменшення вологості.
Лише кропіткий та довготривалий спосіб висушування допоможе зберегти книги та газети.
Варто наголосити, що це дуже затратно по ресурсам: забезпечити тривале зберігання в морозильних камерах, збільшення кількості робочого часу для спеціалістів, закупівлю техніки та матеріалів. Очевидно, ні бібліотека, ні місцева влада не має наразі достатньо ресурсів для цього.
Однак піддавати видання впливу світла, перепадів температури та потенційного дощу, а також роздавати їх місцевим мешканцям - прямий шлях до повної втрати фондів.
Чернігівські біблотекарі вже звернулися за допомогою до громадськості. Наразі вони просять купити для них серветки та паперові рушники, які і вкладатимуть у книги, та дерев’яні піддони, щоб видання не лежали на землі чи на долівці.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
До переліку "Найкращі туристичні села" Всесвітньої туристичної організації ООН (The Best Tourism Villages) – потрапили селища Урич і Ворохта, що розташовані у Львівській та Івано-Франківській областях. >>
Український художник та педагог доби Розстріляного відродження, учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, професор живопису Київського художнього інституту Іван Падалка народився 15 листопада далекого 1894 року. >>