Реквієм по Андрію Парубію.

Вселенський досвід переконливо засвідчує згубність ігнорування безпеки громадянського суспільства і держави.

   Особливо в умовах, коли територію твоєї країни топче геноцидний  чобіт жорстокого і немилосердного російського ворога. Який прагне при підтримці країн вісі зла та байдужому і лицемірному спостереженні частини демократій Старого і Нового світу, ліквідувати Україну та позбавити її народ національної ідентичності.

   Теракт стосовно Андрія Парубія є тому яскравим свідченням. Вже очевидно, що сліди такого злочину ведуть в імперські апартаменти диктатора — терориста путіна.

    Сподіватимемося, що ретельне розслідування незабаром викриє замовників, організаторів і виконавців убивства українського патріота.

   Висловлюючи щирі співчуття родині та соратникам Андрія, доречно звернути увагу на безпековий аспект резонансного злочину.

   Як відомо, законодавство регламентує безпеку вищого військово — політичного керівництва держави на період виконання обов'язків та певний час після звільнення із посади. Лише президент України має довічну  охорону. Спікер парламенту отримує таку пільгу лише на рік після завершення каденції. Тому УДО не задовольнило звернення Андрія про особисту охорону через погрози життю. Але з огляду на заслуги позивача перед Батьківщиною, виняток був би проявом гуманізму та унеможливив всілякі підозри в упередженості до нього, як політичного опонента влади.

    Однак теракт засвідчив необхідність опікування безпекою власних провідників і партією ЄС.Бо під час  правового режиму воєнного стану є реальними загрози їхньому життю. Для такого на легітимній основі варто було б створити охоронну структуру  та організувати її координацію із УДО, МВС, СБУ. При необхідності, з національними розвідувальними органами. Адже легковажити, чи шкодувати кошти на власні безпекові гарантії, як правило, призводять до трагічних наслідків.

   Зайве наголошувати, що таке стосується й інших парламентських і впливових національно — демократичних партій.

   Затребуваним є також корекція законодавства у царині забезпечення безпеки політичних партій  та громадян відповідної категорії.

   Чинна влада під час війни зобов'язана зміцнювати єдність нації, консолідацію еліти та політикуму. Вдосконалювати спроможності забезпечення перемоги над ворогом сектору безпеки і оборони. Позбутися нарешті шкідливої практики зведення рахунків із опозицією.Бо таким, як бачимо на прикладі ліквідації Андрія, жорстоко користається ворог.

   Видатному провіднику за свободу і незалежність України Слава і Вічна пам'ять в аналах вітчизняної історії.

    АМІНЬ.

Василь Богдан, експерт з питань безпеки, генерал-лейтенант, публіцист