Мова, як рідна мати

У день пам’яті преподобного Нестора Літописця, чия «Повість минулих літ» вважається початком писемної української мови, ми відзначаємо і День української писемності та мови.

 

24 травня теж згадуємо про нашу рідну мову, вшановуючи святих Кирила і Мефодія, авторів слов’янської абетки, які стояли біля витоків української книжної мови. А також разом зі світовою спільнотою 21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. 

 

Кожне свято – це ще одна нагода подякувати Господу за цінний дар рідної мови, згадати про всі намагання супротивників відібрати її у нашого народу, привласнити чи принизити. І навіть нині, у ХХІ столітті, ми знову мусимо ставати на її захист.

 

Адже недруг не спить, він намагається нас поневолити, а відібравши мову, він привласнить усе – і душу народу, і пам’ять, і традиції, і культуру, й історію…

 

Не можна не любити рідну мову. Бо вона – як рідна мати, як Богом дана наша Батьківщина. Вона «розуміє» нас, як ніхто інший, вона проникає у всі глибини нашого серця, відшукує там і пояснює безліч почуттів та емоцій.

 

Нею так легко, тепло і приємно молитися, говорити, думати. Саме тому рідна мова в рідній Церкві – це так природно і зрозуміло, й інакше бути не може! 

 

Зі святом вас, дорогі українці! Зі святом нашої мови, душі народу! Нехай вона живе, розвивається, утверджується і приносить кожному добрі й корисні плоди.