Ми зобов’язані шанувати кожен наш успіх і кожну українську перемогу

Сьогодні вшановуємо один з найвизначніших подвигів українського війська. Це звитяга українського духу і зброї. Це удар молоді проти рабства народу.

101 рік тому відбувся бій, який є легендою. Воїни, курсанти і студенти піднялися на нерівну битву з ворогом задля свободи, задля рідного дому, задля свого народу, задля України.
Українську історію було не раз свідомо перекручено і підмінено. Загарбники так завжди роблять з підкореними народами. Вони насамперед дискредитують ідею визвольної боротьби.
Бій під Крутами – це біль, це втрати, але це не поразка. Це – звитяга: як історичний факт, як історична правда, як національна істина.

Студенти-січовики, юнкери та козаки перемогли більшовиків. Агресора було зупинено. Він зазнав численних втрат. Бій відігравав виняткову стратегічну роль.
Блокування наступу більшовиків дало змогу урядові УНР домогтися міжнародного визнання України на мирних переговорах у Бресті. Це було перше у ХХ столітті офіційне визнання нашої держави. Це визнання було прийняте світом, зокрема Радянською Росією. Це визнання утвердило на політичній карті Українську державу.

Бій під Крутами захистив нашу свободу. Він неминуче – це моє глибоке переконання – постане в серці кожного українського воїна і громадянина. Безумовно, вагомішою, ніж воєнна, була ідейна перемога захисників Крут. Їхній подвиг сколихнув наш народ. Їхній приклад повів десятки тисяч людей, десятки наступних поколінь на боротьбу за Україну.

Письменниця Людмила Старицька-Черняхівська 1918 року писала: «Минуть роки, десятки років, століття,-пам'ять про юнаків-героїв не загине вовік. Вона світитиме не тільки українцям – всім обраним Богом людям, що покладають життя своє во ім’я ідеї, во ім’я брата свого».
Під Крутами київські військові курсанти та студенти стали провісниками української політичної нації: маючи різне етнічне коріння, вони як один воювали за нашу Українську державу.
Крути – це не лише героїчна сторінка нашої історії. Це приклад для живих. Це перемога для майбутнього. Перемога сьогодення – це збереження нашого духу, ідентичності, нашої національної суті.
Ми маємо протистояти всьому, що загрожує вбити в кожному з нас українця, достойного громадянина, порядну людину.

Сьогодні, у День подвигу Героїв Крут, я вкотре закликаю всіх нас до єднання навколо ідеї нашої держави, національної ідеї, ідеї єдності і сили України.
Ми, українці,- народ-переможець. Ми зобов’язані шанувати кожен наш успіх і кожну українську перемогу. Ця шана не штучна. Вона – наша правда, наша суть, наша перспектива.
І разом з вами кажу святі для нас слова: СЛАВА УКРАЇНІ!