Канали в Амстердамі та Венеції: меркантилізм проти понтів

От лічно як на мене, то всякі географічно-культурні порівняння, звучать, може і красіво, але все-таки трохи по-дєбільному.

Маю на увазі, «голландська Венеція», «українська Швейцарія», «французька Жмеринка».

Бо не виражають...

Амстердам від Венеції відрізняється тими самими своїми каналами. Вони тут чисто «робочі». Ніколи, навіть у період супер розвитку, в Амстері не було приватних човнів - ніяких тобі, понімаєш, гондол з різними деталями і веселих пацанів з веслом...

Навіть дуже багаті містяни ходили пішки. Аби не заважати працювати вантажним човнам. Меркантилізм проти понтів...

Зрештою, немає тут, на берегах каналів, і жодного палаццо. Тільки маленькі будиночки, у яких піднімаючись на другий поверх, страдаєш від клаустрофобії.

Великий будинок - тільки один. Місцева мерія...

Ну, меркантилізм, конечно, міг бути продиктований жорсткою реальністю: аби збудувати дім, били сотні і тисячі свай.

...А канали і досі працюють: замість вантажних барж ходять туристичні. 11€ за годину - і ти можеш побачити через мокре від дощу скло прибережний бетон.