Коротка методичка з комунікативної війни від Росії

Цікаве про росмашину комунікативної війни. The New York Times зробила крутий лонгрід The Plot to Subvert an Election. Unraveling the Russia Story So Far.

 

У ньому є три нових для мене і показових моменти:

 

1. Влітку 2014 року (за два роки до виборів американського президента!) росіяни відправили на пізнавальну екскурсію до США двох панянок - Анну Богачову та Алєксандру Крильову. Вони об'їхали ледь не всю Америку від Каліфорнії до Нью-Йорку з однією метою - відчути наживо суспільні настрої, особливості поведінки, стиль спілкування в соцмережах і т.п. Ясно, що рашени досліджували американців різними способами. Але цей візит як родзинка - поїздка за усім тим, що марно пізнати з публікацій, а потрібно лише пережити власноруч, щоб зробити дійсно дієву кампанію.

 

2. Даррен Лівілль, професор Clemson University, дослідив три мільйони твітів, зроблених відомою російською фабрикою тролів. Його вразили "рівень абсурдистської креативності та тонкого розуміння американської психології... вони точно знали, на які кнопки натискати".

 

3. У жовтні 2017 року соцопитування Pew показало, що вплив Росії вважають важливою загрозою для США 63% демократів і 38% республіканців. Тобто, все перевернулося догори дригом. Республіканці, які традиційно були жорсткішими до СРСР та Росії, стали краще за демократів ставитися до Путіна.

 

Ось така коротка методичка з того, як треба розгортати комунікативну стратегію. Політичну систему країни, переконаної у власній стабільності, струсонули засобами комунікації. Але не "с кондачка". А "с чувством, толком, расстановкой".

 

Згадав принагідно літо 2014, коли я повернувся на держслужбу будувати комунікації в МЗС. І почав скрізь повторювати, що нам потрібен аналіз цільової аудиторії. Бо ми не розуміємо людей, яким намагаємося комунікувати свої історії. Але тоді було не до аналізів.

 

Комунікували, що було і як могли. Імпровізація, завзяття і відчайдушність підмінили систему, якої не було. Це теж дивом спрацювало. Але система все ж краще. Особливо, коли попереду страшний виборчий рік.