Не мовчіть: про відповідальність перед Героями оборони Маріуполя
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Уранці заходжу до електронного кабінету, щоб перевірити статус поданих учора заяв. Усе начебто добре. Аж раптом помічаю, що заяви до Києво-Могилянської академiї від 19.07 ще й досi "зареєстрованi у вищому навчальному закладi", а не "допущені до конкурсу". Дивно. Я ж бачила себе в рейтингових списках. Треба зателефонувати до пріймальної комісії.
Натискаю на заяву, мають з'явитися контакти, але на екранi ноутбука самi лише мiнуси замість потрібної менi інформації. Оновлюю сторiнку. Жодних змін. Оновлюю ще раз.
"Поданi заяви відсутнi". Чудово. Якщо це черговий "жарт" системи, то менi чомусь зовсім НЕ смішно. Куди поділися всi мої 9 заяв, га?
Виходжу з кабінету і заходжу знову. Може, спрацює?
"Поданi заяви відсутнi". Узагалі НЕ смішно. Абсолютно. Я починаю панікувати. Закриваю інтернет-браузер. Вдих-видих. Знову перевіряю заяви.
З'явилися таким самим казковим чином, як і зникли. Чудово. Однією проблемою менше. Залишилося тільки розібратися з Могилянкою.
Знаходжу на улюбленому "Вступi" номери телефону. Цілих 4. Більше шансiв, що менi пощастить з кимось поспілкуватися.
12:17 Утомлено-роздратована жінка пояснює, що з питань вступу потрібно телефонувати не до приймальнi ректора. Викреслюю перший номер. Залишилися ще 3.
12:23 "Абонент зайнятий". Кожнi 4 хвилини те саме.
12:32 Чую бажанi довгi гудки замість остогидлих коротких, але нiхто не підіймає слухавку.
12: 37-13: 09 "Абонент зайнятий". Ще раз. Ще раз. Ще раз...
13:14 Дівчина з приймальної комісії говорить, що так і має бути. Це вони в Академії вирішили.
"Тобто все нормально?" - перепитую я. "Так, не хвилюйтеся".
Легко їй казати.
Матінко, коли вже той вересень?
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>