Україна знову кланяється душею із своїм минулим.
Нині не лише день пам′яті героїв Крут, але і перепоховання видатного (для свого часу) українського поета і драматурга Олександра Олеся.
Олександр Олесь, будучи більше 25 літ на еміграції після поразки визвольних змагань, без перебільшення, був одержимий ностальгією: «Хоч кухоль з рідною водою!». Письменникам таки небажана еміграція….
Він свідомо вибрав упосліджену рідну мову на вікопомному зібранні у Полтаві на відкритті пам’ятника Котляревському у 1903-ому році. Його доля була навдивовижу контрастною –витончений лірик і ветлікар на скотобійні, перший український поет, який став прижиттєво модним, і часто злиденний вигнанець. О′бєкт жвавих обговорень, навіть пліток (хоча Олесь не був чемним хлопчиком, проте за свої неоднозначні життєві рішення розплачувався сповна…).
Коли, живучи у Празі, ходив у поношеному одязі, то в радянській Україні, до репресій, його твори перевидавалися 25 разів! (грошей він не отримував). Молода Ірина Вільде згадувала, як шанувальниці кидали йому під ноги троянди на літературній зустрічі у Львові…
Він оспівував у своїх знаменитих «Чарах ночі»: «Цілуй її , цілуй її, знов молодість не буде!»
Він зневажав нашу яловість і байдужість, звертаючись до алегоричної України: «Чи визволять тебе із домовини твої сини, поганці і раби?».
Він пророкував: «Навік пройшла пора безславна –цвіти і сяй, моя державна!».
Нині дух Олеся вже на рідній землі. Мертві залишаються молодими.
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>