Виходжу на обід. Перекритий Хрещатик. Думала, може щось трапилося. Стоїть поліція.
– Скажіть, будь ласка, а чому Хрещатик перекритий? – питаю в того, що виглядає ніби їхній головний.
– Перекритий, – відповідає.
– Бачу, що перекритий. Я питала – «Чому?».
– Вот так вот, – каже.
Йду далі. Ще поліція.
– Скажіть, будь ласка, а чому Хрещатик перекритий??
– Хі-хі, день Романа сьогодні бо,– відповідає.
За 100метрів вже стоять в камуфляжі.
– А ви знаєте, чому Хрещатик перекритий???
– День святого траХториста.
У мене вилізли очі.
– Вам не соромно?– питаю. У відповідь хлопець розвернувся і пішов.. Може з Києва геть, а може взагалі з України.. Але я вже за ним не бігла, щоб перепитати.
Іду я в шоці. Прийшла. Сіла. Замовила. Мовчки ковтнула ті вареники. В голові завірюха. Та що ж це таке? Хтось же має знати, що коїться?
Повертаюся на роботу вже іншою дорогою. Стоять такі поважні, з дубинками, шоломами. Запитала, отримала у відповідь:
– Сьогодні річниця Майдану.
– Вибачте, а яка річниця?– сама в голові починаю перебирати дати. Студентів побили? Нє. Стріляти почали? Нє. Протести проти диктаторських законів? Нє.
– Якась чергова річниця,– відповідає.
Подивилася я на них, видихнула. Пішла далі. Стоять на Майдані поліцейські з камуфляжниками без розпізнавальних знаків, але вже з портативною камерою.
Питаю камуфляжника. Каже:
– Тут колись якийсь протест має бути.. Якоїсь партії..
Повертаюсь до поліцейських – портативно-камерних охоронців.
– А ви знаєте? – питаю.
– День граньоного стаканчика сьодня проста, – і вони дружно починають гиготіти.
У мене опустилася руки. І тут я зрозуміла– щось таки трапилося і відбулося. Але не сьогодні, і не рік тому, і навіть не два, та ще й не в цей день..
Поліцейський – захисник суспільства? Сумніваюсь. Не хочу я мати таких захисників..
Медіапростір просякнутий впевненістю, що у 2025 році війна в Україні завершиться. Це переконання шкодить як фронту, так і тилу. Воно дає примарну ілюзію, заспокоює та розслаблює в ситуації, коли розслабитись означає втратити державу та незалежність. >>
445 живописної краси українських художників + 534 графічні роботи у відмінній якості (друкували у Польщі), з вивіреною науковцями інформацією. >>
Ми не можемо дозволити собі бути слабкими. Інакше у путіна відсутня мотивація припиняти війну, адже жертви та гроші, якими він платить за неї, йому байдужі. >>
Українська влада досліджує європейський досвід у сфері виборчого права, включно з електронним голосуванням. Особливу увагу приділяють питанням ІТ-безпеки та технічної реалізації. >>
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>