Шляхом старої лахудри
Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>
Вибачте, але я ще про одну свою Батьківщину. Трохи сучасного трешу на тему ЖКГ.
Я думав, що мене складно здивувати дурістю і пофігізмом, але ...
У Демидові Вишгородського району, невеликому селищі під Києвом, є мікрорайон - близько десятка багатоквартирних будинків, побудованих в кінці 70-х.
ОСББ в цих краях немає через старий фонд, бідність населення і загальний пофігізм. ЖЕКу також немає, тому що нікому воно не треба.
Все тримається на чесному слові. І зрозуміло, що все вже починає сипатися. Першою, як завжди, "лягає" каналізація.
До розливів фекалій тут звикли - раз у два місяці щось прориває стабільно. Як правило, аварію усувають через кілька днів.
Увесь цей час веселі каламутні й смердючі струмочки стають невід'ємним елементом українського урбан-пейзажу.
Але цього разу лайно текло кілька тижнів. Воно лилося нескінченним потоком прямо на вулицю, виливалося на сусідню і летіло на трасу, де утворилася смердюча калюжа.
Цього разу ніхто аварію усувати не поспішав. Уже не знаю з якої причини.
Мабуть, дістала всіх каналізація, махнули на неї рукою і вирішили звикати до запаху. Зима ж скоро, знову сніжком припорошить - не так пахнути буде.
Але! У когось - підозрюю, що у шляховиків - здали нерви і проблему вирішили дуже незвичайним способом. А саме: приїхала техніка, через всю вулицю поперек було вирито траншею - канал, яку тут же було заасфальтовано і спрямовано в парк!
Отож вийшло дуже по - європейськи – цивілізований арик для лайна. Тепер фекалії не летять на трасу, не розбивають асфальт, а йдуть в землю, удобрюючи дерева.
Тут же, правда, знаходиться свердловина з бюветом, але то таке. Як кажуть: "Не жили заможно, то немає чого й звикати".
Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>
«Бо наша брань не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, світодержців пітьми цього світу, проти духів злоби піднебесних», — сказано у Посланні апостола Павла до ефесян, глава 6. >>
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>
18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. >>
Наприкінці 40-х років минулого століття в Україні народилася щемлива й харизматична пісня «Вчителько моя» Андрія Малишка та Платона Майбороди. >>