Сьогодні ти, а завтра я…
Країни, які проголосували проти резолюції Генасамблеї ООН по Криму переважно – країни «третього світу», традиційні союзники СРСР в ООН.
Але зараз мова не про них, а про ті колишні республіки СРСР, які фактично підтримали окупацію Криму. Вірменія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан. Ну, зрозуміло, сама країна-окупант, РФ.
Чотири пострадянські республіки, підтримавши окупацію Криму, фактично визнали право РФ на будь-які дії в межах пострадянського простору.
Колись була так звана «доктрина Брежнєва», згідно з якою СРСР мав право на будь-які дії в межах так званого «Варшавського договору». Про неї заговорили після окупації Чехословаччини у 1968 році.
Сьогодні ми можемо сформулювати «доктрину Путіна»: РФ претендує на безмежну свободу дій в межах своїх колишніх колоній.
Схоже, чотири республіки з цим згодні. Майже згодні.
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>