Руйнівна спіраль геронтократії
Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>
Сьогодні ти, а завтра я…
Країни, які проголосували проти резолюції Генасамблеї ООН по Криму переважно – країни «третього світу», традиційні союзники СРСР в ООН.
Але зараз мова не про них, а про ті колишні республіки СРСР, які фактично підтримали окупацію Криму. Вірменія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан. Ну, зрозуміло, сама країна-окупант, РФ.
Чотири пострадянські республіки, підтримавши окупацію Криму, фактично визнали право РФ на будь-які дії в межах пострадянського простору.
Колись була так звана «доктрина Брежнєва», згідно з якою СРСР мав право на будь-які дії в межах так званого «Варшавського договору». Про неї заговорили після окупації Чехословаччини у 1968 році.
Сьогодні ми можемо сформулювати «доктрину Путіна»: РФ претендує на безмежну свободу дій в межах своїх колишніх колоній.
Схоже, чотири республіки з цим згодні. Майже згодні.
Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>
Кожен день повномасштабної російсько-української війни насичений тисячами подій. >>
«Я не можу дозволити собі слабкість». «Мені не Ок почуватися залежною від чиєїсь милості». >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>